У крижаному щиті Гренландії знайшли "недоречну" платину: вона пов'язана з льодовиковим періодом

Раніше вчені вважали, що платина в льодах Гренландії з'явилася через падіння невідомого астероїда або комети. Але нове дослідження показало, що причина такого сплеску може виявитися більш приземленою. Загадкова сигнатура платини могла з'явитися внаслідок виверження вулкана в Ісландії, пише Independent.

Цікаво, що стрибок концентрації платини збігся з останнім великим періодом похолодання на планеті — пізнім дріасом. Це похолодання тривало на Землі з 12 870-11 700 років тому, що призвело до суттєвого падіння температури в Північній півкулі.

Тепер учені вважають, що масштабне похолодання на Землі сталося або через велике виверження вулкана в Німеччині, або ж виверження невідомого вулкана.

Дані аналізу крижаних кернів засвідчили, що під час пізнього дріасу температура в Гренландії знизилася більше ніж на 15 °C, як порівняти з сьогоднішніми температурами. Європа повернулася до умов, близьких до льодовикових, коли в регіоні почали переважати не ліси, а тундра. Тоді ж низькоширотні дощові пояси змістилися на південь.

Під час дослідження вчені не знайшли в кернах із платиною іридію, який міг би вказувати на удар із космосу. Річ у тім, що космічні об'єкти містять високі концентрації іридію. Загалом, склад крижаного керна дуже відрізнявся від усього, що можна знайти в метеоритах або вулканічних породах.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зовсім недавно вчені припускали, що платину в льодах Гренландії можна пояснити виверженням вулкана Лаах у Німеччині. Цей вулкан справді мав незвичайну геохімію, а його виверження відбулося в той самий відрізок часу.

Щоб перевірити цю теорію вчені зібрали 17 зразків вулканічної пемзи з відкладень вулкана. У них виміряли вміст платини, іридію та інших мікроелементів.

"Пемза з вулкана Лаах майже не містила платини, її концентрація ледь сягала межі виявлення. Хоча частина платини могла потрапити в атмосферу до того, як зібратися в породі, виверження явно не стало причиною різкого зростання платини в Гренландії", — пишуть автори дослідження.

Також виявилося, що сплеск концентрації платини стався приблизно через 45 років після початку пізнього дріасу — занадто пізно, щоб стати причиною похолодання.

Вчені також підкреслюють, що концентрація платини зростала протягом 14 років, що вказує на тривалу подію. Падіння астероїда або комети не підходить під цей сценарій.

Відомо, що вулкани в Ісландії можуть вивергатися через невеликі тріщини, такі виверження можуть тривати роки та навіть десятиліття. Такий сценарій більше відповідає 14-річному зростанню платини. Перед початком пізнього дріасу, коли льоди на Землі танули, вулканічна активність в Ісландії різко збільшилася. Річ у тім, що танення льодовикових щитів знизило тиск на земну кору.

Вчені кажуть, що це виверження могло б позмагатися з найпотужнішими вулканічними виверженнями в історії. Саме це виверження, можливо, і стало тією останньою краплею, що повернула Землю в стан холоду.

Нагадаємо, вчені знайшли сліди пожежі, що спричинила льодовиковий період. Учені запропонували нову гіпотезу появи тисячолітнього етапу чергового похолодання наприкінці останнього льодовикового періоду.