НАТО у розгубленості: союзники не можуть домовитися, як реагувати на провокації Росії

Союзники НАТО стикаються з труднощами у координації відповіді на порушення повітряного простору Росією. Впродовж останніх днів різні члени альянсу демонструють відкриті розбіжності у поглядах на те, як реагувати на російські загрози.

Про це пише видання Bloomberg.

У вівторок увечері Німеччина попередила про ризики збивання російських літаків, тоді як президент США Дональд Трамп практично одночасно заявив про готовність до більш агресивної позиції, яку підтримують Польща та країни Балтії. Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пригрозив збивати літаки, що становлять загрозу безпеці, підкресливши, що ця політика “не підлягає обговоренню”.

Експерти оцінюють ці обміни думками як сигнал тривожних розбіжностей у самому альянсі. Серія інцидентів із порушенням російськими літаками повітряного простору членів НАТО посилила занепокоєння на східному фланзі альянсу. Так, Естонія вимагала термінового скликання засідань НАТО та Ради Безпеки ООН після того, як три російські винищувачі на 12 хвилин увійшли у повітряний простір країни над Фінською затокою. Це сталося лише за кілька тижнів після вторгнень російських безпілотників у повітряний простір Польщі та Румунії.

У той час як деякі союзники наполягають на рішучих діях, Німеччина закликає до обережності. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив: “Недбалі вимоги щось збити з неба або влаштувати якусь вражаючу демонстрацію сили зараз марні. Прохолодність — це не боягузтво і не страх, а відповідальність перед своєю країною та за мир у Європі”.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, навпаки, закликав НАТО продемонструвати силу: “Правила ведення бойових дій необхідно оновити таким чином, щоб у разі продовження дій Росії альтернативою було відкриття вогню”, — сказав він у коментарі Bloomberg TV.

У середу увагу привернув інцидент із військовим літаком Іспанії, який перевозив міністра оборони Маргариту Роблес і зіткнувся з перебоями GPS по дорозі до Литви. Напередодні безпілотники змусили закрити аеропорт Копенгагена.

Дискусія продовжилася на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку. На запитання журналістів, чи підтримує США збивання російських літаків, Трамп відповів: “Так, підтримую”, але відмовився уточнити, чи підтримає Білий дім NATO у конкретному випадку, зазначивши, що “це залежить від обставин”.

Держсекретар США Марко Рубіо водночас спростував заяви Туска, наголосивши, що політика НАТО полягає у перехопленні літаків, які не становлять прямої загрози, а не в обстрілі.

У середу НАТО пообіцяло “рішучу” відповідь на вторгнення, включно з військовими методами, у разі необхідності. Президент Фінляндії Олександр Стубб додав, що союзники повинні виявляти твердість, але уникати надмірної ескалації: “Єдине, що розуміє Росія, — це сила”.

Водночас Дональд Трамп підкреслив підтримку України, зазначивши у соціальних мережах: “Україна — за підтримки ЄС — здатна повернути всі території, захоплені Росією після 2022 року”. Кремль відповів, що країна зберігає “стійкість і стабільність”. За даними джерел, Трамп залишається на позиції спостерігача у війні з Україною.

Міністр закордонних справ Німеччини Йохан Вадепуль прокоментував зміну тону Трампа: “Президент США робить правильні висновки зі своїх безуспішних спроб підштовхнути Путіна до миру”. Він додав, що стратегія Кремля зрозуміла: спровокувати союзників НАТО, а потім у разі ескалації застати їх зненацька і дискредитувати альянс.

Емма Вотсон Олександр Гладун Вільям і Кейт Уельські / © Getty Images Святослав Вакарчук / © instagram.com/sviatoslav.vakarchuk