Російські безпілотники у Європі: як країни планують вирішувати проблему

Країни, що межують з Росією, Білоруссю та Україною від Балтійського до Чорного моря, стикаються з наслідками війни Росії проти України.

Європі слід терміново вирішити проблему з російськими безпілотниками. Для цього країни НАТО шукатимуть відповідну технологію, яка дозволить швидко, якісно та недорого протидіяти агресії РФ.

Про це пише Independent.

Загроза зростає

Вторгнення близько 20 російських безпілотників до Польщі цього місяця виявило прогалини в протиповітряній обороні НАТО, оскільки багатомільйонні літаки довелося піднімати в повітря, щоб реагувати на безпілотники, які коштували тисячі і зрештою падали в польській сільській місцевості. Росія заперечувала, що вона атакувала Польщу, але польські чиновники припустили, що це було навмисно.

У вівторок НАТО попередило Росію, що захищатиметься від будь-яких подальших порушень свого повітряного простору. Це сталося після того, як Естонія заявила, що російські винищувачі порушили його минулого тижня. Втім, хоч альянс і знає, як виявляти загрози з боку літаків і ракет, боротьба з дронами є складнішою, заявили чиновники.

«У Польщі „більшість безпілотників не було виявлено. Це справжня прогалина, яку ми маємо вирішити“, — сказав Ганно Певкур, міністр оборони Естонії.

«Військові та оборонні чиновники з балтійських країн Естонії, Латвії та Литви — членів НАТО та ЄС, які межують з Росією, — повідомили Associated Press, що захист від безпілотників вимагає вирішення складного комплексу технологічних, фінансових та бюрократичних проблем», — йдеться у матеріалі.

За їхніми словами, Європі потрібні дешевші технології для придбання та пришвидшення повільних циклів виробництва та закупівель. Але навіть тоді технології дронів розвиваються так швидко, що все, що купується зараз, може застаріти за кілька місяців.

Рішення, які розглядаються

За словами генерал-лейтенанта Андруса Мерила, командувача естонських збройних сил, потрібна технологія, яка є достатньо хорошою, доступною та може вироблятися масово.

«Не потрібні високотехнологічні засоби, з яких я можу вистрілити лише один, проти цілей, які атакуватимуть сотнями», — сказав він.

Зіткнувшись зі зростаючою проблемою, деякі міністри оборони ЄС зустрінуться у п’ятницю, щоб обговорити перспективу створення «стіни з дронів». Однак у фінансуванні пропозиції Естонії та Литви Альянс наразі відмовив.

«Дрони — це не комарі», — сказав естонський міністр, припустивши, що їх навряд чи вразить «електронна стіна» вздовж кордонів НАТО.

Будь-який план захисту від дронів потребує багаторівневого підходу, що включає сенсори, електронну боротьбу, а також недорогі невеликі ракети або ударні дрони.

Хоча потреба в кращому захисті від безпілотників не є новою, все ще здебільшого можливо придбати лише ті системи, які є дуже дорогими, потребують багато часу на розробку та не можуть бути масово вироблені.

Зіткнувшись з щонічними атаками, Україна швидко розвиває свої технології, включаючи далекобійні ударні безпілотники та менші для використання на передовій.

Так, ЄС потрібно більше інвестувати в європейські стартапи, які можуть прискорити виробництво безпілотників для захисту, що можуть використовуватися союзниками в різних системах озброєння, сказав він.

«Європа повинна перейти до „напіввоєнного мислення“ та сприяти тіснішій співпраці між військовою, урядовою та оборонною промисловістю, щоб мати змогу заповнити свою технологічну прогалину», — сказав заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас.

В Україні іноді лише кілька тижнів проходить між розробкою технології безпілотників та її використанням на полі бою. За словами литовця, у Європи «немає часу» витрачати роки на очікування придбання обладнання.

«Ще один урок з України полягає в тому, що те, що працює сьогодні, може не спрацювати завтра», — зазначив Годляускас.

Раніше Словаччина висловила бажання приєднатися до європейського проєкту «Стіна дронів», спрямованого на укріплення східного кордону Євросоюзу та захист від потенційних атак російських безпілотників. Як наголосив президент Петер Пеллегріні, що його країна є повноправним членом НАТО та бере участь у консультаціях у межах статті 4 Північноатлантичного договору.

«Наразі йдеться лише про попередню заяву Європейської комісії щодо потреби створити такий механізм, тож я не хочу робити передчасних висновків», — зазначив Пеллегріні.

Він наголосив, що повітряний простір країн НАТО має бути захищений «надійно і без винятків».