Космічна загроза: чому NASA розглядає ядерний удар по астероїду і як це врятує Землю

Що це за астероїд?

У грудні 2024 року астрономи виявили астероїд 2024 YR4 діаметром близько 60 метрів. Початкові розрахунки показали найвищу за всю історію спостережень ймовірність його зіткнення із Землею, що становило 3,1%, нагадує 24 Канал.

Це перетворило космічний камінь на одну з найсерйозніших потенційних загроз, яка потребувала негайної уваги. Проте подальші спостереження знизили ймовірність падіння на нашу планету до 0,28%, одночасно підвищивши шанси його зіткнення з Місяцем до 4,1%.

Чому астероїд, що летить до Місяця, став проблемою для Землі?

На перший погляд, падіння астероїда на Місяць не є проблемою для землян. Однак інженери NASA та фахівці аерокосмічної галузі США у своїй статті на сайті препринтів arXiv дійшли іншого висновку.

Зіткнення астероїда 2024 YR4 з поверхнею Місяця здатне вибити тисячі тонн реголіту (місячного ґрунту). Це своєю чергою може збільшити потік мікрометеоритів, що падають на Землю, в 1000 разів.

Хоча для людей на поверхні планети це безпечно, для тисяч супутників на низькій навколоземній орбіті такий "дощ" становить серйозну загрозу. Це може пошкодити як інтернет-супутники, так і критично важливу космічну інфраструктуру та становити небезпеку для астронавтів.

Як NASA готується до захисту?

Спостереження за допомогою телескопа "Джеймс Вебб" у березні 2025 року уточнили параметри об'єкта: його діаметр становить 60 ± 7 метрів, і він належить до скелястого S-типу. Тому вчені почали аналізувати можливі місії для розвідки, відхилення або повного руйнування астероїда.

Перший крок – розвідка. Щоб ефективно протидіяти загрозі, необхідно точно знати склад, структуру та траєкторію астероїда. Для цього розглядається можливість перепрофілювання наявних апаратів.

Наприклад, зонд Janus міг би здійснити проліт повз астероїд у 2028–2029 роках, а OSIRIS-APEX – у жовтні-листопаді 2028 року. Як варіант, пропонуються й нові швидкі місії, які можна запустити вже з грудня 2025 року.

Головна мета – отримати дані про об'єкт щонайменше за три роки до потенційного зіткнення.

Після збору даних NASA розглядатиме варіанти втручання. Метод, випробуваний у місії DART – зміна орбіти кінетичним ударом – визнали непридатним через брак часу. Підготовка такої місії потребує більше даних, ніж вчені зможуть зібрати. Тому перевага надається двом іншим сценаріям:

• Кінетичний удар для руйнування. Цей метод передбачає пряме зіткнення з астероїдом потужного апарата, щоб розбити його на дрібніші, безпечні уламки. Такі місії можливі з квітня 2030 по квітень 2032 року.
• Ядерний вибух. Інший варіант – підрив ядерного пристрою потужністю до 1 мегатонни на невеликій відстані від астероїда. Це дозволить зруйнувати його або суттєво змінити траєкторію уламків. Цей метод можна застосувати з кінця 2029 по кінець 2031 року.

Цікавий факт! Моделювання показує високу ефективність за умови правильного розрахунку часу, що мінімізує ризик появи фрагментів на низькій орбіті Землі.

А таке вже робили раніше?

Варто зазначити, що NASA ніколи не проводило випробувань ядерних вибухових пристроїв у космосі для цілей планетарного захисту. Хоча у 1960-х роках американські військові проводили висотні ядерні вибухи (наприклад, проєкт Starfish Prime, за інформацією TheSpaceReview), їхньою метою було вивчення впливу зброї на магнітосферу та зв'язок, а не боротьба з астероїдами.

Сучасні ж плани NASA ґрунтуються виключно на комп'ютерному моделюванні та теоретичних розрахунках. Навіть якщо подальші спостереження, заплановані на лютий 2026 року, виключать ймовірність зіткнення, розвідувальна місія до 2024 YR4 все одно надасть безцінну інформацію для майбутніх систем планетарної оборони.