/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4b14a81d01098f0bbe14603eee7c8d33.jpg)
Молодь на "валізах": як це впливає на бізнес, що кажуть роботодавці і економісти
Від перших днів після відкриття кордону бізнеси почали фіксувати підвищений рівень звільнень серед молодих працівників. Фокус зʼясував, звідки частіше звільняються хлопці, і як ці галузі виживатимуть.
Дозвіл на виїзд з України не лише відкрив кордон для чоловіків 18-22 років, але й став приводом для занепокоєння роботодавців та економістів. Адже різке збільшення виїзду молоді має потенціал дестабілізувати ситуацію на ринку праці й спровокувати кризові квартали, поки бізнес адаптується. Водночас голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що наразі передчасно робити якісь висновки: "Після наших внутрішніх обговорень, ми не очікуємо в цьому питанні якоїсь драми. Але подивимося. Ми слідкуємо за розвитком подій".
Попри це виникає питання: відтік молоді все ж тимчасовий, чи дійсно утворилася системна загроза для бізнесу і країни загалом?
Виїзд за кордон: про що свідчить статистика та дослідження
На сьогодні немає відкритої офіційної статистики, яка б точно показувала, скільки чоловіків віком 18-22 роки живе в Україні та яка їхня частина вже скористалася правом виїзду за кордон. Втім, окремі заяви експертів дають певне уявлення про масштаб. Зі слів економіста Олега Пендзина, загальна чисельність 18-24-річних хлопців становить близько 1,2 млн осіб. Якщо взяти до уваги інформацію Держприкордонслужби про відсутність масового виїзду молодих чоловіків, а також обмеження процесу іншими факторами (наявність військово-облікових документів тощо), то бити на сполох через відтік молодих чоловіків зарано.
Водночас іноземні джерела повідомляють про відчутний рух:за інформацією польських ЗМІ, лише протягом першого тижня після зміни правил понад 10 тисяч українців цього віку в’їхали до Польщі.
Фокус звернувся по дослідження до українського онлайн-порталу для пошуку роботи Work.ua і виявилося, що упродовж вересня 37% роботодавців зіткнулися зі звільненнями чоловіків віком 18-22 роки. Понад третина компаній уже відчуває відтік кадрів. Такі результати показало опитування понад 1 000 роботодавців.
Якщо підбити підсумки щодо ситуації із виїздом українців за кордон, згідно із офіційними даними, дослідженнями і опитуваннями, ризики відтоку робочої сили серйозні.
Статистика та факти*
Категорія | Дані / показник |
Загальні тенденції міграції | Від початку повномасштабного вторгнення майже 7 млн українців виїхали з країни |
На кінець листопада 2024 року за кордоном перебувають близько 5,2 млн українців | |
Демографи прогнозують значні втрати населення через війну, еміграцію та низьку народжуваність - зокрема скорочення робочої сили 20-60 років | |
За даними UNDP (пердставництво ООН в Україні), міграція стала ключовим фактором соціально-економічних змін для молоді (14-34 роки) | |
Виїзд чоловіків 18-22 років | За даними західних джерел, від 28 серпня по 3 вересня 2025 року близько 10 000 чоловіків 18–22 років виїхали з України, тоді як повернулося 2 000 |
Опитування 1 091 роботодавця: 37% компаній зафіксували звільнення чоловіків 18–22 років | |
HR-експерти відзначають втрати молодих кадрів у межах 3-5%, що перевищує звичайний рівень плинності | |
Найбільше постраждали галузі: HoReCa, ритейл, супермаркети *За даними Work.ua, UNDP, Центру економічної стратегії, даних з відкритих джерел |
Окрім роздрібної торгівлі (59%) та готельно-ресторанного бізнесу (65%), втрати робочих рук в інших галузях розподілилися наступним чином:
- харчова промисловість — 52%;
- будівельна промисловість і деревообробка — 47%;
- гуртова торгівля, дистрибуція, імпорт, експорт — 43%;
- транспорт, логістика — 31%.
Що кажуть роботодавці про відтік молоді — опитування
Якщо для багатьох молодих людей 18-22 років дозвіл на виїзд за кордон став визначальним фактором у виборі між працевлаштуванням удома чи спробою знайти кращі перспективи за кордоном, то бізнеси різних сфер потрапили в обмеження, відчувши перші наслідки. Фокус поспілкувався із аграріями, представниками рітейлу, IT та ейчарами та запитав їх про ситуацію на підприємствах.
Рітейл про відтік молоді
За спостереженням видання, бізнеси по-різному реагують: рітейл та аграрії шукають заміну молодим кадрам, IT-галузь почувається стабільніше.
"У нас працює близько 3000 "перевершників" (молоді працівники, які лише розпочинають кар'єру — ред.) віком 18–22 роки — це приблизно 10% від загальної кількості працівників. Після оновлення порядку перетину державного кордону ми спочатку із занепокоєнням фіксували зростання звільнень. Проте наразі їхня частка не перевищує 3% у цій віковій категорії", — прокоментувала ситуацію пресслужба мережі супермаркетів "Сільпо".
Згідно з дослідженням, відтік чоловіків 18–22 років уже відчутний для третини компаній, особливо великих і у сфері послуг
Чоловіки цього віку працюють на різних посадах, тож якихось виражених тенденцій там не спостерігають.
"Ми стурбовані ситуацією, але робити висновки щодо впливу на компанію зарано. Для нас важливо створювати комфортні умови, щоб у молоді була мотивація залишатися в Україні та навіть повертатися після навчання за кордоном. Ми намагаємося бути гнучкими, аби відповідати новим вимогам ринку праці", — додають в "Сільпо".
Водночас, аби запобігти критичній ситуації, в "Сільпо" запускають ініціативи для неповнолітніх працівників (нині в мережі працює понад 1300 підлітків від 16 років), а також залучають більше жінок.
IT-сектор майже не постраждав
Для IT-галузі ситуація менш критична завдяки віддаленій роботі. У компанії Ciklum Фокусу розповіли, що молодь 18–22 років не є визначальною часткою їхньої команди.
"Частка спеціалістів віком до 22 років у нас досить невелика, адже компанія здебільшого співпрацює з фахівцями рівня Middle, Senior та вище. Тому ця категорія талантів не впливає суттєво на наш бізнес",- додає пресслужба компанії
Дійсно, для IT-індустрії загалом ситуація із відтоком молоді не є критичною: навіть якщо спеціалісти виїжджають за кордон, віддалений формат роботи дозволяє їм і надалі співпрацювати з українськими компаніями.
"Ми не очікуємо значного впливу ні на Ciklum, ні на галузь у цілому", — додали в компанії.
Аграрний сектор: виклик для виробників
Член ради директорів УАВК, голова ФГ "Аделаїда" Сергій Рибалко звертає увагу, що молоді чоловіки є ключовим трудовим ресурсом в аграрній галузі.
"У нас нещодавно звільнилося двоє молодих працівників. Чи вони виїдуть за кордон, чи знайдуть інше місце в Україні, сказати важко, але тенденція є. Адже основна маса наших кадрів — це або чоловіки 55+, або хлопці до 24 років. Ось основний наш трудовий ресурс", — каже Сергій Рибалко.
З огляду на це до дозволу молоді на виїзд за кордон слід було би підходити більш конкретизовано та раціонально і ухвалювати таке рішення для певних категорій, але точно не для всіх, вважає аграрій.
Бізнеси по-різному реагують: рітейл та аграрії шукають заміну молодим кадрам, IT-галузь почувається стабільніше
"Напевно, потрібно було ухвалити правило, що дозволить перетинати кордон студентам, які навчаються не в Україні. Це було б дуже правильно, адже молодь змогла б вільно повертатися додому. Але ухвалення такого рішення для всіх — це помилка. Подібна ситуація створює ще більше напруження для бізнесу", — сказав він і додав, хоча за місяць неможливо побачити наслідки чи негативний ефект для галузі, проте рух і загальний відтік робочої молоді однозначно є і триватиме.
"Якщо в людини попереду перспектива працювати в Європі, а за спиною — небезпека і війна, звісно вона поїде. Тут залушаться одиниці", — додав аграрій.
Перспективи чи війна: що найбільше спонукає молодь виїжджати
У відповіді на запитання, чому молодь виїжджає, а головне, чи повернеться додому, директор консалтингової компанії "Михайлов та Партнери" Віталій Михайлов теж передусім назвав фінансові перспективи, проте наголосив і на інших аспектах.
Зарплатна різниця з ЄС залишається головним фактором для виїзду, але витрати за кордоном роблять цю перевагу не завжди очевидною
"Хлопець дивиться: у Польщі зароблю 1000 євро, а це близько 46 тисяч гривень. Тут зарплата нижча. Але там треба платити за житло й харчування, які теж дорогі. У результаті виходить не набагато більше, ніж удома. Авжеж, гроші мають значення, але не лише вони. Якщо реальні витрати "з’їдають" твій заробіток, то сенс виїжджати зникає. Багато хто починає замислюватися: може, краще залишитися в Україні?" — пояснює логіку молодих людей фахівець з персоналу.
Зазначимо, що за даними Держстату, станом на серпень 2025 року середня заробітна плата в Україні становить близько 20 800 грн (близько 465 євро). А мінімальна офіційна зарплата від 1 січня 2025 року — 8 000 грн (близько 180 євро).
Для порівняння, у країнах ЄС мінімальна зарплата значно вища. Згідно з Eurostat (січень 2025):
- Польща — 1 091 євро;
- Литва — 1 038 євро;
- Німеччина — 2 161 євро;
- Люксембург — 2 638 євро;
- найнижча в ЄС мінімалка — у Болгарії — 551 євро.
З огляду на ситуацію, яка склалася впродовж місяця після відкриття кордонів для чоловіків 18-22 років, можна сказати, що основним фактором вибору для молоді залишається рівень доходу порівняно з витратами за кордоном. Тож, Україні потрібно не лише утримати молодь, а й створити умови, де праця вдома буде конкурентною за якістю й рівнем життя. Чи реально це зробити в умовах повномасштабної війни? Фокус вже ставив це запитання як роботодавцям, так і експертам з працевлаштування і міграції.

