Що відомо про гібридну атаку РФ на Європу і якою буде відповідь

На жаль, поки успішного.

Ще ніколи не доходило до того, щоб через невідомі безпілотники доводилося на багато годин закривати європейські аеропорти, а всі безпекові структури не могли нічого з цим вдіяти.

Докладніше про "дронові проблеми" в одного з важливих союзників України читайте в статті журналістки "Європейської правди" Марії Ємець Данія під атакою: як дрони дісталися стратегічних об'єктів та як відповість країна НАТО.

Далі – стислий її виклад.

Увечері 22 вересня о 20:30 аеропорту Копенгагена довелося зупинити роботу через присутність поруч "двох-трьох великих дронів".

Через цю провокацію аеропорт відновив роботу за чотири години.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен назвала ситуацію "серйозною атакою на критичну інфраструктуру Данії" та сказала, що не може виключати причетність Росії.

"Очевидно, це зробили, щоб порушити спокій і викликати хвилювання.

Щоб створити занепокоєння.

Подивитися, як далеко можна зайти і випробувати межі", – сказала Фредеріксен.

Того ж дня через присутність БпЛА закрили і аеропорт норвезької столиці Осло, що також створило проблеми для багатьох рейсів.

Проте для Данії ця історія мала продовження – увечері 24 вересня невідомі безпілотники зафіксували біля аеропорту Ольборга на півночі країни, а також південніше у Ютландії в районі міст Есб’єрг, Скридструп, Сондерборг.

Причому дрони помітили біля військових баз.

Вранці наступного дня з терміновою пресконференцією вийшли ключові посадовці безпекового блоку Данії.

Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що це гібридна атака з використанням різних типів дронів, і йдеться про "систематичні дії", що становлять загрозу для безпеки Данії.

"Вже зрозуміло, що ми побачимо більше гібридних інцидентів.

Данія має бути ще більш готова протидіяти таким інцидентам у майбутньому", – наголосив він.

А міністр юстиції Петер Хуммельгор заявив, що мета таких гібридних атак – посіяти страх: "Вони спрямовані на те, щоб створити розкол, щоб налякати нас".

Впевненість у причетності Москви між рядками читається у всіх заявах посадовців, але досить прямолінійні припущення пролунали від посадовців за межами країни.

"Підозра дуже очевидна: це частина стратегії Путіна – хоча ми не можемо зараз сказати нічого конкретного… Ми не у стані війни, але вже й не у стані миру", – прокоментував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Тим часом у ЗМІ з'явилися перші натяки, як загадкові безпілотники могли "з нізвідки" з'явитися в Данії.

Припускають, що безпілотники могли вилетіти з військового корабля Росії, який вже кілька днів стоїть біля берегів Данії.

Теоретично безпілотники могли злетіти з будь-якого цивільного судна – хоч танкера "тіньового флоту", хоч приватної яхти, формально ніяк не пов’язаних з РФ.

В уряді Данії заявили про плани придбати дрони-перехоплювачі, які б дозволили ефективно й безпечно полювати за безпілотниками.

Також хочуть швидко внести поправки до законодавства, щоб відповідальні за інфраструктуру мали ширші можливості для протидії безпілотникам біля своїх об’єктів.

Проблеми у ще одного важливого союзника України – однозначно погана новина.

Хороша ж новина – у тому, що Україна має найбільш передовий досвід у сфері безпілотних технологій, яким готова ділитися з партнерами, і тим більш тими, які показали себе справжніми друзями.

Докладніше – в матеріалі Марії Ємець Данія під атакою: як дрони дісталися стратегічних об'єктів та як відповість країна НАТО.