/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F602313740aaccc6942b1a2f703b2eab3.jpg)
Війна на 2 фронти: що криється за призначенням голови БЕБ та чому уряд не дає грошей на реформи
Бюро економічної безпеки України знову зіштовхується з проблемами. Першим серйозним викликом стало призначення директором Олександра Цивінського, якого затвердила незалежна комісія.
Однак завдяки суспільному розголосу БЕБ нарешті отримало голову. Однак під час ухвалення проєкту державного бюджету на 2026 рік з'явилися нові складності для установи – Бюро економічної безпеки України залишилось без необхідного фінансування. Чому вибухнув цілий скандал з призначенням Олександра Цивінського на посаду директора та чи українська влада бореться з корупцією, у матеріалі 24 Каналу читайте детальніше.
"Магічний лист", через який стало неможливе призначення Цивінського
Загалом створення Бюро економічної безпеки України було одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Вони нам нові транші, а ми зобов'язання боротися із корупцією.
Головною вимогою українського суспільства було призначення керівником Бюро економічної безпеки України Олександра Цивінського, кандидатуру якого незалежна комісія затвердила ще наприкінці червня 2025 року.
Однак його призначення кілька разів стикалося з опором, тому що Кабінет Міністрів України просто відмовлявся призначити Цивінського, який виграв конкурс. У влади навіть був аргумент, чому його не можна призначати. Причиною став безпековий лист від Служби безпеки України.
Наш уряд вирішив цього не робити (не призначати директором БЕБ Цивінського – 24 Канал) через лист СБУ чи щось подібне, бо ми досі не маємо такого листа. Досі не маємо жодної офіційної інформації від жодних установ про те, що це було,
– зауважив доктор економічних наук, голова Adventer Group Андрій Длігач.
Тобто загадковий лист, який СБУ направила до Кабміну і який став причиною не призначити Цивінського – просто зник? Водночас, за словами самого Цивінського, другого примірника листа не існує, бо після повернення з Кабміну його знищили.
Ні, ми бачили листа. Лист нам зачитав хтось із комітету, хто мав необхідний допуск до секретної інформації. Його зміст не мав жодної нової інформації, особливо, яка б стосувалася міжнародних представників, тому ми продовжили обговорення кандидатури, а потім провели ще одне голосування,
– прокоментував лист один із членів комісії з обрання директора БЕБ Джеймс Вассерстром.
Водночас СБУ відповіла Цивінському, що нібито вся перевірка проводилась виключно на підставі звернення Голови конкурсної комісії Лаури Стефан. Але тут є проблема – Джеймс Вассерстром каже, що міжнародні члени комісії не бачили серйозних проблем. За його словами, Лаура жодного разу не мала побоювань щодо кандидатури Цивінського.
"Відбір здійснювали три міжнародні члени комісії. Троє громадян України не погодилися з вибором Цивінського. Причиною назвали зв'язки його родини з Росією", – розповів Джеймс Вассерстром.
Зверніть увагу! СБУ нібито з'ясувала, що батько Цивінського є громадянином Росії та постійно проживає на її території.
До слова, на відео засідання з проведення конкурсу 24 червня 2025 року чітко видно голоси за Цивінського і навпроти Лаури стоїть позначка "так".
Скриншот із засідання з проведення конкурсу на посаду голови БЕБ
Тобто СБУ місяцями не реагувала на лист від комісії, а саме від Лаури, а потім у ключовий момент після завершення конкурсу, рішення комісії та передачі документів до Уряду – вносить інформацію, що нічого не змінює, але дає Кабміну формальний привід "поставити на паузу" призначення.
"Лист, якого не існує. Підстави, яких ніколи не було. Рішення, яке досі не прийнято. СБУ офіційно підтвердила відсутність будь-яких підстав для мого непризначення директором Бюро економічної безпеки України", – відреагував Цивінський на "магічний лист".
Чим небезпечним для України був скандал з призначенням голови БЕБ?
Переможця конкурсу на посаду голови Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського все ж такий призначили, але із запізненням. Кабмін зробив це вже після завершення дедлайну, встановленого на 31 липня, від якого залежало надання Україні чергового траншу від МВФ. До слова, під час війни та дефіциту бюджету, залишитися без фінансової допомоги – критично небезпечно для України.
Однак вже новопризначеному прем'єр-міністру України Юлії Свириденко раптом все одно знадобилося, щоби Цивінський пройшов поліграф.Варто зазначити, що висновки поліграфа в Україні не мають статусу доказу в суді та не є обов'язковими для врахування судом. Їх можна використовувати лише як орієнтовну інформацію або додатковий аргумент в сукупності з іншими доказами.
Після рішення конкурсної комісії, необхідних перевірок та тестування на поліграфі – заперечень щодо його кандидатури немає,
– написала Свириденко у своєму телеграм-каналі.
Отже, завдяки суспільному резонансу та активній роботі антикорупційних активістів Цивінського все ж таки призначили. Однак незабаром з'явилися нові проблеми.
Чому Кабмін не передбачив видатків на реформу БЕБ у 2026 році?
Уряд України схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік, у якому виділив додатково 23% на Державне бюро розслідувань, яке пов'язують із президентом Володимиром Зеленським, а на реформу незалежного органу Бюро економічної безпеки – нічого.
Нагадаємо, що напередодні ухвалення проєкту бюджету на 2026 рік Цивінський розповів про проблеми,які пов'язані з фінансуванням, наголосивши про дискримінаційно низькі заробітні плати працівникам БЕБ, порівняно з іншими органами.
"Ми дуже активно працювали з представниками уряду щодо цього питання, і на цю мить ми знаємо, що нас почули, і ця проблема буде частково вирішена у 2026 році. Згодом було повідомлення про те, що бюджет, який буде подано на 2026 рік, буде однаковим для ДБР, НАБУ та БЕБ", – повідомив голова БЕБ.
Проте через декілька днів в уряді заявили, що у держбюджеті на 2026 рік не передбачено видатків на реформи Бюро економічної безпеки України та митної служби.
Тоді виникає питання, як БЕБ ефективно боротися з корупцією? І що ж це були за обіцянки від уряду, які не справдилися? Всі ці чисельні проблеми які виникають із Бюро економічної безпеки та Цивінським не виглядають штучними.
Це означає, що модернізація цих інституцій не є справжнім пріоритетом для держави. Державне бюро розслідувань не є незалежним. Це контроль політичної влади в Україні. Цей інститут може бути використаний для тиску на різних представників державної влади,
– зауважив доктор економічних наук Андрій Длігач.
Корупційна війна не закінчується під гучні салюти. Призначення Цивінського виглядає як перемога, але це радше локальна сутичка, а не битва за мир.
Держава публічно клянеться у підтримці, а тим часом не закладає жодної гривні на реформу Бюро економічної безпеки. Це не помилка – це сигнал. Якщо влада інвестує в Державне бюро розслідувань і економить на незалежних антикорупційних інституціях, це означає, що політична логіка перемагає здоровий глузд.
Бізнес підтримав ідею громадських активістів, антикорупційних активістів та аналітичних центрів, що ми повинні протестувати, і ми повинні просити президента та владу повернутися до пріоритетного антикорупційного пріоритету та надати незалежність НАБУ та іншим антикорупційним інституціям,
– додав голова Adventer Group.
Саме тут стає очевидно, що питання не лише у фінансах. Це про пріоритети держави. Коли на словах всі "за реформу", а на ділі грошей немає, ми бачимо не технічну помилку, а політичний вибір. І цей вибір говорить голосніше, ніж будь-які пресбрифінги.
Отже, українці воюють на два фронти. Зовнішній ворог стріляє ракетами. Внутрішній – ховається в кабінетах і бюджетних рядках. І поки в уряді роздають обіцянки без кошторису, цю війну виграти неможливо. Але надія є і вона полягає в боротьбі.

