Шевченко проти Леніна: чому пам'ятники Кобзарю не зносять, а будують по всьому світу
Шевченко проти Леніна: чому пам'ятники Кобзарю не зносять, а будують по всьому світу

Шевченко проти Леніна: чому пам'ятники Кобзарю не зносять, а будують по всьому світу

Тарас Шевченко у світі: монументи Кобзарю як символ української ідентичності та культури, що єднає діаспору на всіх континентах.

Про що ви дізнаєтесь:

Постать Тараса Шевченка варто розглядати не лише як шкільного класика, а й як глобальний феномен. Йдеться про потужний символ української національної ідентичності, увічнений у монументах на всіх континентах. Ці пам’ятники, встановлені українською діаспорою, – не просто вшанування поета, а важливий політичний та культурний акт, що допомагає українцям зберігати зв'язок із Батьківщиною та стверджувати свою присутність у світі. Главред розповість більш детально.

Феномен Кобзаря

На каналі "Шалені авторки" наголошують, що Тарас Шевченко – це більше, ніж поет. Це уособлення національної ідентичності, яке вийшло далеко за межі України. Тоді як в Україні після декомунізації постало питання про нові національні символи й залишилося багато пустих п’єдесталів, українська діаспора завжди активно використовувала образ Кобзаря як візуальне та ідеологічне ядро своїх громад.Для українців за кордоном пам’ятник Тарасу Шевченку – точка збору, місце, де відзначають національні дати. Це матеріальний доказ того, що українська нація існує й має власну культуру, яка є частиною світової спадщини.

Світова географія шевченкіани

Автори відео підкреслюють унікальність географії шевченкіани: монументи Кобзареві встановлені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Це свідчить про глобальне значення поета та силу української еміграції.

Північна Америка

Особливе місце посідають пам’ятники Тарасові Шевченку, розташовані у США та Канаді, адже там українська діаспора є однією з найвпливовіших. Знаковим є пам’ятник у Вашингтоні (1964). Його встановлення стало політичною подією світового масштабу й привернуло увагу до проблеми України в часи СРСР. Що ж до канадських монументів, то більшість із них є спадщиною ще першої хвилі еміграції.

Відео про те, як українці увіковічнили Тараса Шевченка на всіх континентах можна переглянути тут:

Південна Америка та Австралія

Навіть в Аргентині, Бразилії та Австралії українська громада змогла об’єднати зусилля й кошти, щоб увічнити поета, тим самим демонструючи нерозривний зв'язок зі своєю культурою.

Європа

Пам’ятники в Італії, Франції, Польщі та інших країнах показують маршрути української еміграції та політичної еліти.

Іконографія: пророк проти "дідуся в кожусі"

У відео акцентовано увагу на іконографічних відмінностях у зображенні поета:

Діаспорний образ: Герой і Пророк. Пам’ятники, встановлені українцями за кордоном, здебільшого зображують Шевченка героїчним, незламним борцем, Пророком, який закликає до волі. Часто вони вирізняються модерністською або експресивною естетикою та передають дух національного опору.

У радянській Україні образ Тараса Шевченка ідеологічно "знешкоджували" й зводили до постаті "народного співця" у кожусі, акцентуючи на його селянському походженні, але при цьому ігноруючи гостру політичну й антиімперську складову.

Спадщина у сучасній перспективі

Віра Агєєва та Ростислав Семків закликають переосмислити роль Шевченка, адже його монументальна спадщина – це не просто список скульптур, а живий урок політичної історії та стійкості діаспори.Сьогодні, коли Україна бореться проти імперської агресії, ці пам’ятники стають ще більш важливими. Вони свідчать про незламність української культури та її право на існування у світовому контексті. Феномен "Шевченка в камені" доводить, що культурна ідентичність може бути найміцнішим фундаментом для національної єдності та світового визнання.

Вас може зацікавити:

Про джерело: YouTube-канал "Шалені авторки"

YouTube-канал "Шалені авторки" — це популярний культурно-просвітницький проєкт, який ведуть відомі українські літературознавці Віра Агєєва та Ростислав Семків. Спочатку канал зосереджувався на гендерній проблематиці та творчості видатних українських письменниць, повертаючи їх із тіні. Зараз тематика розширена і охоплює ключові питання національної ідентичності, постколоніалізму, історії та переосмислення української класики. Головна мета проєкту — популяризувати українську культуру та здійснити ревізію застарілих шкільних і радянських стереотипів щодо літератури. Канал вирізняється академічною глибиною, але водночас неформальним і жвавим діалогом, сприяючи інтеграції українського культурного простору у світову дискусію.

Джерело матеріала
loader
loader