Науковці назвали легку дієту, яка здатна подовжити життя майже на чверть

Їхнє дослідження пов’язує вибір продуктів із очікуваною тривалістю життя та демонструє результати, які можуть зацікавити людей далеко за межами Скандинавії.

Дієта, сформована принципами сталого розвитку

Скандинавські рекомендації прості й зрозумілі. Вони радять менше споживати червоного м’яса та доданого цукру, а натомість наголошують на цільнозернових продуктах, бобових, рибі та нежирних молочних виробах.

Ідея полягає не в суворих обмеженнях, а в балансі. Харчування, яке корисне для організму, повинно бути також безпечним для довкілля.

Ця філософія стала основою дослідження під керівництвом доцента Крістіни Дам та аспірантки Анне Бак Мьорч. Їхня робота перевірила, чи живуть довше люди, які дотримуються цих звичок. Відповідь, заснована на багаторічних даних, — так.

Смертність знижується завдяки дієті

“Наше дослідження показало, що серед шведів середнього віку, які дотримуються цих рекомендацій, смертність на 23% нижча, ніж у тих, хто цього не робить — навіть із урахуванням таких факторів, як освіта, дохід та фізична активність”, — зазначила Дам.

Дослідження також показало нижчу смертність від раку та серцево-судинних захворювань серед тих, хто найточніше дотримувався рекомендацій.

Цей висновок базується на десятиліттях спостережень. У двох великих національних когортних дослідженнях — Swedish Mammography Cohort та Cohort of Swedish Men — взяли участь понад 76 000 шведів.

Від 1997 року учасники щомісяця повідомляли, що вони їдять і як живуть. Лише небагато досліджень враховують деталі способу життя протягом таких тривалих періодів.

Скандинавська дієта та довголіття

Порівнюючи ці дані, команда Орхуського університету змогла встановити зв’язок між якістю харчування та станом здоров’я.

Вони з’ясували, що ті, хто найточніше дотримувався скандинавських рекомендацій, жили довше та рідше стикалися зі смертю від раку чи серцево-судинних хвороб. Навіть після корекції на рівень доходу, освіти чи фізичної активності результати залишалися стабільними.

Це робить висновки особливо значущими: вони показують, що харчування саме по собі може впливати на здоров’я незалежно від соціального чи економічного статусу. Взаємозв’язок між тим, що ми ставимо на тарілку, і тривалістю життя стає важко ігнорувати.

В чому ще користь

“Наші результати актуальні для країн Північної та Балтійської Європи, оскільки національні рекомендації з харчування базуються на Nordic Nutrition Recommendations”, — зазначила Дам. “Ми показуємо, що дотримання цих рекомендацій у цілому приносить користь громадському здоров’ю”.

“Але наші висновки йдуть далі: оскільки рекомендації враховують як харчову цінність, так і вплив на клімат, наше дослідження демонструє, що стале скандинавське харчування корисне не лише для здоров’я, а й для довкілля”.

Тут повідомлення переходить від приватної кухні до державної політики. Скандинавська дієта може не тільки подовжувати життя, а й стати моделлю для глобальних стратегій. Країни, що розроблятимуть дієти з урахуванням здоров’я та клімату, можуть отримати вигоду на обох фронтах.

Скандинавська дієта зменшує викиди вуглецю

Вибір продуктів має значення для планети. Майже 30% викидів парникових газів пов’язані з виробництвом і споживанням їжі.

Розведення худоби, надмірне використання ресурсів і марнотратство їжею усі сприяють проблемі. Скандинавські рекомендації безпосередньо вирішують це, пропонуючи продукти з нижчим впливом на довкілля.

До цього часу жодне дослідження не перевіряло, чи покращують такі кліматично дружні вибори стан здоров’я. Висновки Орхуського університету показують, що стале харчування сумісне з довголіттям. Люди не повинні жертвувати здоров’ям заради планети — обидва фактори можуть йти разом.

Як Близнята, Діви, Козороги та Водолії переживають розставання / © Credits Дорожній знак / © U-News Відключення світла. / © УНІАН Марія Мельник вагітна / © instagram.com/mariia_melnik