"Битва за битвою" - три вбиті години на фільм про виродження США. Рецензія Юрія Романенка
"Битва за битвою" - три вбиті години на фільм про виродження США. Рецензія Юрія Романенка

"Битва за битвою" - три вбиті години на фільм про виродження США. Рецензія Юрія Романенка

Рецензія Юрія Романенка на фільм «Битва за битвою» перетворюється на філософську рефлексію про кризу сучасного Голлівуду та західної цивілізації. Це не просто оцінка стрічки, а симптоматичний аналіз того, що відбувається з культурою, коли ідеологія витісняє мистецтво.



1. З чого все починається
Романенко зізнається, що витримав лише годину з майже трьохгодинного фільму. «Якби в залі був Wi-Fi, я хоча б відволікався роботою», — каже він. Стрічка здалася не просто нудною — це було випробування, у якому замість сюжету глядачеві подають потік істеричних діалогів та політичної позерства.

2. Американська перебудова
Головна думка — Голлівуд переживає власну «перебудову». Як і радянське кіно кінця 1980-х, американська індустрія переповнена ідеологічними деклараціями та самокритикою. Романенко проводить паралель із пізньорадянським мистецтвом: гасел багато, а сенсу — немає.

3. Естетика хаосу
Фільм демонструє ідейну й художню дезорієнтацію Америки. Сюжет заплутаний, герої істеричні, насильство й еротика показані без контексту. «Немає жодного нормального персонажа — всі кричать, всі ненавидять», — каже Романенко. Це фільм про боротьбу заради самої боротьби, революцію без змісту.

4. Мастурбація як метафора
Деякі сцени він називає «гротескною демонстрацією безглуздя». Сексуальні приниження та агресія стають метафорою виродження політичної повістки. Лівий Голлівуд, на його думку, перетворив боротьбу за рівність на самоціль, утративши людяність і інтелект.

5. Голлівуд як дзеркало занепаду
Фільм — це діагноз системі. «Є бюджети, актори, техніка — але немає сенсу», — каже Романенко. Голлівуд 2020-х він порівнює з кіно пізнього СРСР: блиск без душі. Америка, як і Союз, стає суспільством, де культура — це поле істерики та саморуйнування.

6. Від комедії до трагедії
Романенко називає фільм «американською трагедією»: за сатирою приховується втома й безнадія. Америка більше не сміється — вона відображає власне божевілля.

7. Останній акорд
«Світ вступає в епоху без змащення, — пише Романенко. — Буде боляче й без ілюзій». Стрічка стає метафорою цивілізації, яка руйнується не через ворогів, а через внутрішню втому. Голлівуд — дзеркало Америки, а Америка — дзеркало Заходу, де боротьба ідей остаточно замінила людяність.

Джерело матеріала
loader
loader