/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fe6b521e657dd3d85c20b5a7283866e1e.jpg)
Як Японія допомагає Україні у війні з Росією і чому не може передати нам летальну зброю
13 червня 2024 року Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Японією – Угоду про підтримку України та співробітництво між Україною та урядом Японії.
Ця угода стала шістнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами "Групи семи" (G7).
24 Канал продовжує серію матеріалів про безпекові угоди з Україною. Яку допомогу та в яких обсягах Україна отримала за рік від Японії – читайте далі.
Загалом Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, які підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема, йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності. Детальніше про підсумки року безпекової угоди – читайте на сайті колег з Центру Дністрянського.
Які зобов'язання взяла на себе Японія в межах двосторонньої угоди?
Особливістю двосторонньої угоди з Японією, порівняно з іншими безпековими угодами в межах цієї серії, є відсутність положень про співпрацю в оборонно-промисловому комплексі країн (далі – ОПК) та проведення тренувань для українських військовослужбовців.
Так сталося у зв’язку з обмеженнями 9-ї статті конституції Японії, яка передбачає відмову від війни як засобу вирішення міжнародних суперечок, а також відмову від утримання наземних, морських та повітряних сил.
Тож угода про співробітництво з Японією передбачає комплексну співпрацю за 8 пунктами:
- Нелетальна військова підтримка.
- Використання заморожених російських активів для підтримки України.
- Санкції проти Росії та її прибічників.
- Невійськова безпека і цивільний захист.
- Розмінування українських територій.
- Підтримка енергетичної інфраструктури.
- Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
- Притягнення Росії до відповідальності.
У сфері військової підтримки Японія зобов‘язалась продовжити надання Україні нелетального обладнання для захисту від російської агресії. Іншими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України.
- Перший блок містить посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Росії до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу.
- А другий блок передбачає різносторонні внески Японії в гуманітарне розмінування українських територій, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України.
Зустріч Володимира Зеленського та Шігеру Ішіби / фото ОП
Як Японія підтримує Україну і чому не може надавати летальну зброю?
Попри обмежені можливості Японії в наданні військової підтримки, ця країна перебуває серед світових лідерів за наданою Україні допомогою в гуманітарній та енергетичній сферах, а також у сфері гуманітарного розмінування. Тож протягом року імплементації двосторонньої угоди ці напрямки підтримки були пріоритетними для Японії.
Нелетальна військова підтримка
Особливістю військової підтримки України з боку Японії є положення "пацифістського законодавства" та політика Японії, якої вона дотримується після Другої світової війни. Саме це забороняє їй постачати озброєння іншим країнам, тим паче якщо вони перебувають у стані війни.
Водночас початок повномасштабної війни Росії проти України змусив Японію вдатись до унікальних історичних кроків щодо України – вперше в післявоєнній історії Японія розпочала надання нелетальної військової допомоги для армії іншої країни.
Так, на початку березня 2022 року Україна та Японія обмінялися нотами про надання Україні захисного обладнання та товарів Сил самооборони Японії (JSDF), зокрема бронежилетів, шоломів, медикаментів, генераторів і бойової форми. А вже у квітні оборонне відомство Японії оголосило про передачу безпілотників для потреб ЗСУ, не розголошуючи подробиць про тип і кількість наданих БпЛА. Наступний пакет військової підтримки, до якого увійшли фургони та малорозмірні БпЛА, Японія анонсувала на початку серпня 2022 року.
Наприкінці березня 2023 року Японія спрямувала 30 мільйонів доларів США на постачання нелетальної військової допомоги для України через Трастовий фонд Комплексного пакета допомоги НАТО. Ці кошти були використані на закупівлю та надання Україні радіолокаційних станцій для виявлення ворожих безпілотників. За два місяці – у травні – японський уряд оголосив про передачу для потреб Сил оборони України 100 транспортних засобів, зокрема армійських позашляховиків Toyota HMV, Mitsubishi Type 73 та гусеничних інженерних машин PC-065B. Частину автомобілів Україна отримала від Японії в грудні 2023 року, а решту – у червні 2024 року.
Для підтримки обороноздатності України японський уряд у січні 2024 року анонсував ще один внесок до Трастового фонду НАТО на суму 37 мільйонів доларів США. Цей внесок Японії, як і попередній, було спрямовано на забезпечення ЗСУ системами виявлення та протидії російським безпілотникам.
А у квітні 2025 року оборонне відомство Японії оголосило про додаткове посилення транспортних спроможностей Сил оборони України шляхом надання близько 30 армійських позашляховиків на додаток до вже переданих понад 100 транспортних засобів.
Тож Японія із початку повномасштабного вторгнення Росії максимально використовує можливості свого законодавства для надання Україні нелетальної військової підтримки.
Непряма співпраця в ОПК
У зв’язку із законодавчими обмеженнями оборонні підприємства Японії не можуть надавати Україні безпосередню військову допомогу у вигляді летального озброєння чи військової техніки. Водночас японський ОПК із 2023 року може непрямим чином долучатись до посилення оборонних спроможностей України.
Наприкінці грудня 2023 року Японія внесла зміни до законодавства, яке регулювало умови експорту оборонної продукції до інших країн, дозволивши експорт готової оборонної продукції, зокрема летальної, виробленої в Японії за іноземною ліцензією, до країн, які володіють патентами на це обладнання. Раніше Японія могла експортувати до інших країн лише нелетальні технології або ліцензійні компоненти, як-от окремі деталі двигунів або обладнання для наведення ракет.
Загалом правила експорту озброєння з Японії до інших країн суворо обмежені, адже Японія може передавати військове обладнання лише тим країнам, у яких була придбана ліцензія на виробництво цієї зброї на території Японії.
Однією з таких країн є США, які надали японській компанії Mitsubishi Heavy Industries ліцензію на виробництво зенітних ракет PAC-2 та PAC-3 для ЗРК Patriot.
Тож в останні дні 2023 року після внесення змін до японського законодавства Японія та США досягли домовленостей щодо експорту із Японії до Сполучених Штатів зенітних ракет PAC-2 та PAC-3 для ЗРК Patriot. Домовленість передбачала поповнення американських запасів озброєння, які були суттєво зменшені у зв’язку із військовою допомогою Україні, щоб США могли надати Україні власні ракети-перехоплювачі для ЗРК Patriot американського виробництва. Тож розширення експортних можливостей Японії за участі японського підприємства Mitsubishi Heavy Industries опосередковано могло б бути спрямоване на зміцнення обороноздатності України.
Водночас, попри досягнуті домовленості, Японія та США досі офіційно не повідомляли про те, що Сполучені Штати отримали ракети для ЗРК Patriot від Японії.
Використання заморожених російських активів для підтримки України
Відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – із 24 лютого 2022 року – Японія розпочала процес замороження російських активів на своїй території. За понад 3 роки повномасштабної війни Росії проти України японський уряд заморозив активи найбільших російських банків ("Сбербанк", "Альфа-банк", "ВЕБ.РФ", "Промсвязьбанк", "Банк Росія", "Тінькофф Банк"), пропагандистів (Олександра Дугіна, Ольги Скабєєвої), осіб, причетних до депортації українських дітей (Марії Львової-Бєлової, Сергія Рижкова, Михайла Мізінцева і т.д.), військової машини Росії (концерну "Калашников", корпорації "Алмаз-Антей", Улан-Уденського авіаційного заводу, Хабаровського суднобудівного заводу, Пермського порохового заводу і т.д.), а також інших фізичних і юридичних осіб, які сприяють агресивній війні Росії проти України.
Восени 2024 року Японія як держава-учасниця "Групи семи" (G7) приєдналась до ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA) – програми надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів США коштом доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.
Окремо японський уряд оголосив про свій внесок на суму 3 мільярди доларів США в межах програми ERA для України. 5 червня 2025 року після підписання декількох підготовчих угод Міністерство фінансів України та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) уклали фінальний кредитний договір про надання Україні кредиту на суму 3 мільярди доларів, який буде погашений коштом доходів від заморожених російських активів. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України, зокрема соціальних програм і проєктів відновлення.
Невійськові навчання
Японія не приєдналася до багатосторонніх місій із підготовки українських військовослужбовців до виконання різних бойових завдань, проте ця країна значно підвищила спроможності України в розмінуванні постраждалих територій шляхом підготовки спеціалістів із розмінування.
Так, у січні 2023 року піротехніки ДСНС України з Києва, Харкова та Хмельницького пройшли навчання із застосування японських міношукачів, наданих Україні, на базі Камбоджійського центру протимінної діяльності (CMAC) за фінансування Японського агентства з міжнародного розвитку (JICA). Після навчань у Камбоджі українські піротехніки прибули до Японії, щоб продовжити опанування високотехнологічного обладнання для розмінування із функцією георадара ALIS, яка дозволяє знаходити вибухонебезпечні предмети на великій глибині в ґрунті.
Додаткові навчальні програми для фахівців із розмінування ДСНС України Японія організувала влітку 2024 року. З кінця липня до серпня українські спеціалісти здобували на території Японії навички з базової експлуатації та обслуговування великих машин для розмінування, які Україні надала Японія. Практична частина курсу була проведена відразу після цього в Камбоджі за підтримки Камбоджійського центру протимінної діяльності (CMAC).
Також наприкінці 2024 року в Міністерстві економіки України повідомили, що протягом 2025 року Японія долучиться до організації навчальних програм із механізованого розмінування для ветеранів російсько-української війни. Мета проєкту полягає в реінтеграції ветеранів з інвалідністю, зокрема шляхом їхнього майбутнього працевлаштування в організаціях із гуманітарного розмінування.
Санкції проти Росії та її прибічників
Відразу після початку повномасштабної війни Росії проти України Японія заборонила експорт товарів до організацій у РФ, які пов’язані із військовою машиною, заморозила активи трьох російських банків ("ВЕБ.РФ", "Промсвязьбанк", "Банк Росія") й ухвалила рішення про замороження на території Японії активів юридичних та фізичних осіб із Росії та інших країн, які підтримують війну проти України.
У процесі імплементації цього рішення лише за рік виконання безпекової угоди між Україною та Японією – із 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року – МЗС Японії оголосило щонайменше 2 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників. Так, під санкції Японії за цей рік потрапило понад 160 фізичних осіб та організацій на території Росії, Білорусі, Китаю, Північної Кореї, Туреччини, ОАЕ, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Сирії, Грузії, Індії й Таїланду.
У межах цих двох пакетів санкцій Японія заморозила активи членів Центральної виборчої комісії РФ, колаборантів із Запорізької області та АР Крим, підприємств та компаній ОПК Росії (Уралвагонзаводу, 163-го Бронетанкового ремонтного заводу, Пермського порохового заводу, Алексінського хімічного комбінату, 924-го державного авіаційного центру БпЛА, Клімовського спеціалізованого боєприпасного заводу, ПВК "Редут" і т.д.), а також інших фізичних і юридичних осіб, які сприяють війні Росії проти України.
Додатково японський уряд протягом року виконання угоди заборонив експорт товарів до низки суб‘єктів господарювання у РФ та за її межами, які дотичні до військової машини Росії. Мовиться, зокрема, про радіотехнічну корпорацію "Вега", 33-й Центральний науково-дослідний інститут, "НВС Навігаційні Технології", Інженерний центр інноваційних технологій та інші компанії, причетні до російської агресії.
Окрім цього, з 24 лютого 2022 року до моменту підписання безпекової угоди з Україною під санкції Японії потрапили =ключові військові об’єкти та організації Росії, як-от 224-та льотна частина Державних авіаліній, Командування військово-транспортної авіації, "Росатомфлот", Іжевський машинобудівний завод, Хабаровський суднобудівний завод, Казанський оптико-механічний завод, "Іжевські безпілотні системи", ПВК "Патріот", ПВК "Вагнер" та інші.
Невійськова безпека і цивільний захист
Для зміцнення кібербезпеки України Японія приєдналась до IT-коаліції – міжнародного альянсу за участі 17 країн-учасниць, який підтримує ЗСУ і Міноборони України у сферах зв’язку, IT та кіберспроможностей. З моменту створення восени 2023 року до кінця травня 2025 року IT-коаліція за підтримки країн-учасниць, зокрема і Японії, акумулювала для України вже понад 1,1 мільярда євро. Ці кошти спрямовуються на закупівлю засобів захищеного зв’язку, масштабування бойової системи DELTA, а також забезпечення необхідним обладнанням пунктів управління тактичного рівня, центрів обробки даних, підрозділів інновацій та кібербезпеки.
Окрім участі в IT-коаліції, Японія докладає індивідуальних зусиль задля посилення інформаційної безпеки України. На початку травня 2023 року Японія та Україна підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Документ покликаний поглибити двостороннє співробітництво у сферах кіберзахисту, IT, електронного врядування та розвитку інновацій. За півтора року – у листопаді 2024 року – країни підписали Угоду між урядами України та Японії про безпеку інформації. Мета цієї Угоди полягає у створенні правових засад для захищеного обміну інформацією між державними органами двох держав.
Іншим пріоритетним напрямком підтримки з боку Японії став цивільний захист. Ще навесні 2022 року японський уряд уперше передав Україні комплекти спецодягу для ядерного, біологічного та хімічного захисту (NBC), а у лютому 2024 року Японія забезпечила об’єкти критичної інфраструктури України захисними габіонами для підвищення стійкості у випадках стихійних лих чи російських обстрілів.
Розмінування українських територій
Гуманітарне розмінування постраждалих від війни українських територій є пріоритетним напрямком допомоги з боку Японії ще з 2022 року. Японія прискорює очищення українських земель від вибухонебезпечних предметів у межах як індивідуальних, так і колективних ініціатив.
Так, Японія є країною-учасницею Коаліції з розмінування – міжнародного механізму підтримки України у сферах бойового та гуманітарного розмінування. З лютого 2024 року до квітня 2025 року Коаліція акумулювала понад 50 мільйонів євро на розмінування, а також передала Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень, 41 броньовану машину та 330 міношукачів.
У межах індивідуальних зусиль Японія спрямувала вже понад 70 мільйонів доларів США з 2022 року на надання Україні техніки та обладнання для розмінування, а також на розбудову спроможностей у протимінній діяльності. Зокрема у квітні 2023 року Японське агентство міжнародного співробітництва JICA передало ДСНС крани-вантажівки, металодетектори та засоби для розмінування. А в липні та листопаді 2023 року піротехнічні підрозділи ДСНС отримали загалом 54 профінансовані урядом Японії спецавтомобілі та 50 металодетекторів ALIS для прискорення знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Протягом 2024 року від Японії продовжила надходити активна допомога у сфері гуманітарного розмінування. У квітні японський уряд оголосив про надання ДСНС України 22 машин механізованого розмінування виробництва японської компанії Nikken та іншого японського виробника. Було заплановано передати Україні 14 машин із цієї партії у 2024 році, а ще 8 машин – у 2025 році. Станом на кінець 2024 року більшість анонсованих машин механізованого розмінування вже прибула до України, а деякі з цих машин вже залучені до очищення постраждалих територій у Запорізькій і Донецькій областях. Таким чином, на початок 2025 року третина всіх машин для розмінування в Україні була японського виробництва.
Підтримка енергетичної інфраструктури
Японія є одним із найбільших донорів у зміцненні енергетичної стійкості України. За посередництва Програми розвитку ООН (ПРООН) Японія з 24 лютого 2022 року надала Україні понад 2400 генераторів і зарядних станцій, щонайменше 6 автотрансформаторів, 4 газові турбіни та 4 газопоршневі когенераційні установки.
Значна частина переданих генераторів та автотрансформаторів була розподілена між об’єктами газотранспортної системи України й підстанціями НЕК "Укренерго" для забезпечення резервного електроживлення в умовах російських обстрілів.
Окрім цього, надане енергетичне обладнання забезпечило електропостачання для понад 6 мільйонів українців, зокрема для жителів Одеси та Харкова, а також для дитячих садків, шкіл, лікарень та іншої критичної інфраструктури.
Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України
Протягом року імплементації безпекової угоди – із 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року – гуманітарна підтримка була головним напрямком допомоги з боку Японії.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення Росії до кінця 2024 року Японія надала Україні бюджетну підтримку на суму 8,5 мільярда доларів США. Таким чином Японія стала другим після Сполучених Штатів найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні серед усіх країн світу. Більшість коштів із зазначеної суми було залучено від японського уряду через колективні проєкти Світового банку, спрямовані на підтримку України у сферах охорони здоров’я, приватного сектору, економічної стійкості, освіти, відбудови та реалізації реформ.
Так, за рік виконання двосторонньої угоди Японія активно долучалась до колективних ініціатив Світового банку DPL, LEARN, RISE, INSPIRE, THRIVE та інших. Наприклад, у вересні 2024 року японський уряд підписав із Міністерством фінансів України Угоду про надання позики на суму 235 мільйонів доларів США в межах проєкту "Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні" (LEARN). Ця програма Світового банку покликана покращити умови для шкільного навчання в Україні, зокрема шляхом реконструкції укриттів, надання доступу до очного навчання, підготовки вчителів та розвитку змісту освіти в рамках реалізації реформи НУШ.
За 2 місяці – у листопаді – Україна отримала від Японії позику на суму 130 мільйонів доларів США у межах програми Світового банку "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво" (RISE). Надані кошти були спрямовані на розвиток стійкого та ефективного приватного сектору в умовах війни. А вже в грудні Україна та Світовий банк підписали кредитну угоду на 249 мільйонів доларів США за підтримки Уряду Японії для реалізації ініціативи "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" (THRIVE). Механізм має прискорити реалізацію державних реформ у сфері охорони здоровʼя шляхом покращення програми медичних гарантій в Україні.
Загалом лише в листопаді та грудні 2024 року Україна отримала від Японії 1,2 мільярда доларів США через вищезгадані проєкти Світового банку в освітній, медичній, соціальній сферах, а також у сферах підтримки бізнесу і відновлення.
THRIVE став не єдиним проєктом медичного партнерства між Україною та Японією протягом року виконання угоди. Так, у вересні 2024 року Україна та Японія підписали Меморандум про співпрацю між міністерствами охорони здоров’я двох країн, який передбачав поглиблення двостороннього співробітництва між медичними закладами, розвиток медичних технологій і медичної освіти. Додатково в лютому 2025 року Японія розширила програму з лікування поранених українських військовослужбовців на своїй території й розпочала приймати на реабілітаційне лікування військових у шпиталі Національного військово-медичного коледжу Міністерства оборони Японії на додаток до шпиталю Сил Самооборони Японії в Токіо, де українські солдати проходять лікування з 2023 року.
Окремим пріоритетом гуманітарної підтримки з боку Японії стала відбудова України. Зокрема в жовтні 2024 року Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) отримав кредитну лінію від Японського банку міжнародного співробітництва (JBIC) на загальну суму до 150 мільйонів доларів США для розвитку проєктів відновлення і реконструкції ключової економічної та соціальної інфраструктури України. З цих коштів 75 мільйонів доларів США було спрямовано на просування екологічної стійкості та зелених ініціатив у регіоні Чорного моря.
А в лютому 2025 року Японія додатково оголосила про початок четвертої фази Програми екстреного відновлення України. На цей проєкт японський уряд виділив 60 мільйонів доларів США, аби сприяти швидкій відбудові, інклюзивній реконструкції, розвитку громадського здоров’я, покращенню якості освіти та економічному відновленню.
Притягнення Росії до відповідальності
Японія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Японія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу. Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Японія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.
Окрім участі у цих двох коаліціях, Японія із самого початку повномасштабної війни Росії проти України долучається до інших механізмів, які покликані прискорити притягнення Росії до справедливої відповідальності. Так, 9 березня 2022 року Японія ініціювала розслідування воєнної агресії Росії проти України в Міжнародному кримінальному суді у зв’язку із численними воєнними злочинами, скоєними Росією на території України й проти України.
А в травні 2023 року після підписання на Саміті Ради Європи Розширеної часткової угоди щодо Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, Японія приєдналась до цього Реєстру збитків як асоційований член. Таким чином японський уряд підтримав основні цілі Реєстру, зокрема документування, систематизацію та відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Росії проти України. Створення Реєстру збитків, до якого долучилась Японія, стало першим кроком на шляху до ефективної розробки міжнародного компенсаційного механізму.

