/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F7534d39d69d4839c78dca9df23ea762d.jpg)
Як Путін виправдовує брата-Гітлера
Путін: "Польща наробила дуже багато помилок перед Другою світовою війною. Адже Німеччина пропонувала їм мирно вирішити питання щодо Данцига і щодо Данцизького коридору. Польське керівництво того часу категорично відмовилося і, врешті-решт, [Польща] стала першою жертвою нацистської агресії".
Це висловлювання Путіна підпадає під статтю російського КК про реабілітацію нацизму. Виходить, що Гітлер хотів мирно вирішити територіальну суперечку з Польщею, а нерозумні поляки відмовилися і самі винні в подальшій агресії. Таким чином, Путін знімає з нацистів відповідальність за початок Другої світової війни і перекладає її на Польщу. Що це, якщо не реабілітація нацизму?
Рівно те ж саме стверджував і Гітлер, намагаючись зняти з себе провину за початок війни. До речі, відповідальність Німеччини, а не Польщі, зафіксована рішенням Нюрнберзького процесу, на який так люблять посилатися в Росії.
Путін підсвідомо відчуває себе новим Гітлером, який розпочав агресивну війну проти сусідньої держави з метою її анексії. Тому він намагається зняти провину зі свого історичного попередника, тим самим виправдовуючи і власні дії.
Путін і Гітлер - близнюки-брати. Виправдовуючи агресію Гітлера, Путін виправдовує себе. Звинувачуючи в гітлерівській агресії незговірливість поляків, він фактично звинувачує у своїй власній агресії непохитність України.
Насправді Польща (до речі, аж ніяк не "перша жертва нацистської агресії"), маючи перед очима свіжий приклад Чехословаччини, розуміла, що, віддавши Гітлеру Польський коридор, вона лише заохотить його до подальших захоплень. Умиротворення агресорів ніколи ні до чого доброго не приводило. Спочатку вони вимагають умовні Судети, а, отримавши їх, приходять за всією країною. Розуміючи це, Україна не збирається поступатися Путіну.
Про персону: Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".

