Колапс у Чернігові – генеральна репетиція для всієї України

Ефір Юрія Романенка з керівником волонтерської організації «Добробат» Дмитром Івановим присвячений важкій ситуації, у яку потрапив Чернігів і північ області після нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Це не просто хроніка колапсу — це глибока розмова про те, чому такі кризи повторюються, як до них можна підготуватися та яку роль у цьому відіграють держава, волонтери й місцеві громади.

1. Місто на межі: Чернігів без світла і зв’язку
Романенко починає ефір з опису критичної ситуації: після масованих ударів зруйновано кілька підстанцій, пошкоджено лінії електропередач, частина міста й області залишаються без електрики по кілька діб. Світло подається нерівномірно — по 3–4 години, а в деяких районах його немає зовсім. Люди відчувають несправедливість: одні мають електрику постійно, інші — у повній темряві.
За словами Іванова, енергетики працюють цілодобово, але проблема має системний характер — руйнування величезні, а ресурси обмежені. «Добробат» допомагає там, де держава фізично не встигає — відновлює дахи, підстанції, соціальні об’єкти.

2. Уроки блокади 2022 року
Іванов нагадує: усе це вже було у 2022-му, коли Чернігів фактично опинився в ізоляції. Тоді місто вистояло, але стратегічних висновків не зробило. Відтоді все залежало від місцевої влади: одні громади інвестували в автономність і резервні джерела, інші жили за принципом «якось минеться». У результаті, коли удари повторилися, наслідки були очевидними.
Романенко підкреслює, що Чернігів став лакмусовим папірцем стану всієї енергосистеми України: централізована модель не витримує навантаження, а децентралізація залишається на рівні експериментів.

3. «Добробат» як феномен громадянської стійкості
Іванов розповідає про роботу «Добробату»: організація виросла з волонтерського руху, який з’явився після руйнувань 2022 року. Сьогодні це структурована мережа інженерів, будівельників і волонтерів, що працюють по всій країні, відновлюючи інфраструктуру та житло.
Він підкреслює, що головна місія «Добробату» — не лише відбудовувати, а й навчати, допомагаючи громадам створювати стійкі моделі розвитку. Разом із західними партнерами організація розробляє проєкти автономного енергозабезпечення — сонячні станції, міні-ТЕС, мобільні енергоцентри.

4. Чернігів як попередження
Обидва співрозмовники погоджуються: колапс у Чернігові — не локальна аварія, а симптом відсутності системного планування. Україна має перейти від «латання дірок» до створення інфраструктури виживання, у якій кожна громада матиме власні резерви енергії, тепла і зв’язку.
Романенко наголошує, що енергетика — це не лише технології, а й довіра. Коли люди бачать, що їхні будинки відключають без пояснень, це викликає обурення і деморалізацію. Тому комунікація з суспільством не менш важлива, ніж технічні рішення.

5. Перехід від героїзму до системності
Іванов каже: «Ми не можемо щоразу рятувати країну на ентузіазмі. Потрібна нова культура управління — кризова, технологічна, відповідальна». «Добробат» готовий ділитися досвідом і рішеннями, але держава має навчитися співпрацювати з такими ініціативами як із партнерами, а не як із замінниками.

Романенко підсумовує: Чернігів сьогодні — це дзеркало України. Якщо з цього кризису буде зроблено правильні висновки, країна отримає не лише відбудоване місто, а й модель нової стійкості — на рівні громад, регіонів і держави.