Чи тікають студенти за кордон після відкриття кордонів для чоловіків 18-22? Університети відкрили цифри

Після урядового рішення дозволити чоловікам віком 18-22 років виїжджати за кордон у ЗМІ з’явилися повідомлення, що студенти нібито масово беруть академвідпустки, аби скористатися цією можливістю. Однак офіційні  дані 24 українських вишів, які отримав «Главком» продемонстрували: картина не така критична, як її малюють медіа. Про це йдеться у розслідуванні «Студентська «евакуація». Як дозвіл на виїзд молодих чоловіків за кордон вдарив по освіті та ринку праці».

Єдиний заклад, де справді зафіксовано помітне зростання кількості академвідпусток, – Ужгородський національний університет. Але навіть тут мова йде про кілька десятків осіб: кількість заяв від студентів-чоловіків віком 18-22 роки зросла з восьми у 2024 році до 22-х – у 2025-му.

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка цього року 25 студентів-чоловіків взяли академвідпустку – стільки ж, як і торік. Проректор із науково-педагогічної роботи Андрій Гожик пояснив, що університет свідомо робить акцент на офлайн-навчанні: «Тим, що ми запровадили офлайн, фактично зберегли гендерний розподіл таким, яким він був у довоєнні часи».

У Київській політехніці подали 18 заяв – показник не змінився порівняно з минулим роком. У «Могилянці» та Харківському університеті імені Каразіна нарахували всього по дев’ять академвідпусток.

У Львівському університеті імені Івана Франка 11 студентів подали заяви про академвідпустку, ще семеро – продовжили її. При цьому заклад не дозволяє навчання онлайн тим, хто виїхав за кордон.

У Національному медичному університеті імені О. Богомольця також 11 студентів-чоловіків взяли академвідпустку, ще сім продовжили її на другий рік. Онлайн-освіта дозволена лише тим, хто виїхав за кордон на початку війни – таких близько 2-3%.

Університети східних і центральних регіонів демонструють схожу картину. У Донецькому національному університеті ім. В. Стуса – шість академвідпусток (торік п’ять), у Харківському політехнічному та Тернопільському медичному – по чотири.

Цікава ситуація у Національному університеті водного господарства та природокористування (Рівне): академвідпусток немає зовсім, натомість 76 студентів навчаються дистанційно, перебуваючи за кордоном.

У Волинському національному університеті ім. Лесі Українки також не зафіксували зростання кількості заяв, а у Західноукраїнському національному університеті підкреслили, що онлайн-навчання дозволяє студентам продовжувати навчання без перерви, тому потреби в академвідпустці немає.

«Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» повідомила, що у вересні 2025 року академвідпусток не було взагалі, натомість 373 студенти – незалежно від віку чи статі – скористалися можливістю навчатися дистанційно.

Такі ж тенденції підтверджують і в інших закладах – Харківському медичному, Сумському державному, Дніпровському університеті ім. О. Гончара та Одеському університеті ім. І. Мечникова. Так виші підтверждують, що дистанційна освіта стала ефективним інструментом, що утримує молодь у системі вищої освіти.

Раніше «Главком» писав, що у ДПСУ розкрили статистику виїзду чоловіків віком 18-22 роки.