На якому етапі перебуває конфіскація активів РФ і як друзям України прискорити процес

Після саміту лідерів Європейського Союзу 1 жовтня та зустрічі Європейської політичної спільноти 2 жовтня у Копенгагені з’явилося багато заголовків, зокрема у Financial Times, які можна було б підсумувати словами "план репараційного кредиту провалився".

Ці публікації, як і низка подальших репортажів та колонок, могли справити враження, що ЄС нібито втратив політичну волю реалізувати план кредиту під заставу заморожених російських активів.

Але якщо уважно прочитати текст, а не лише заголовок, то стає очевидно, що ідея не провалилася.

Про те, в якій фазі перебуває ідея "репараційного кредиту" Україні, пояснює член правління Центру Дністрянського Сергій Верланов в статті Страх, що гальмує порятунок України: як у ЄС домовляються про конфіскацію грошей Росії.

Далі – стислий її виклад.

Напередодні зустрічей представники Європейської комісії на різних майданчиках і рівнях презентували основні елементи свого підходу надати Україні кредит обсягом приблизно 140 млрд євро, забезпечений грошовим еквівалентом російських активів, заморожених у системі Euroclear у Бельгії.

Ідея полягає в тому, щоб позичити Україні кошти вже зараз, використавши ці активи як заставу.

Якщо Росія після завершення війни відмовиться сплачувати репарації, вона втратить право на ці активи.

Під час короткого обговорення цього плану на саміті 1 жовтня кілька лідерів ЄС висловили підтримку загальному принципу, але попросили Комісію доопрацювати юридичні та фіскальні наслідки.

У підсумку, як пише Financial Times, прогрес "застопорився", і тому малоймовірно, що до саміту ЄС у Брюсселі 23–24 жовтня з’явиться повноцінна формальна пропозиція.

Тепер процес перейшов до найчутливішої стадії вивчення конкретних ризиків, якщо РФ спробує оскаржити цей механізм.

Бельгія, а також Франція та Люксембург, де зберігаються російські кошти, вимагають від ЄС "взаємного розподілу ризиків" і забезпечення додаткового правового захисту, якщо Росія подасть позов.

Після саміту президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чітко визначила подальший напрям: "Нам потрібно набагато детальніше розробити повну пропозицію.

Абсолютно очевидно, що ризик має бути покладений на наші плечі".

Ця ключова фраза всього обговорення означає, що Європа визнає необхідність солідарної відповідальності в межах репараційного механізму.

І тепер робота Комісії полягає в тому, щоб сформувати механізм взаємного гарантування.

Тобто – щось подібне до того, як ЄС створював спільні облігації у межах COVID-фонду (Next.

Також лунають ідеї про надання гарантій пропорційно до розміру ВВП "охочих".

Важливим сигналом є те, що члени G7 підтвердили готовність "у скоординований спосіб використати повну вартість російських суверенних активів, заморожених у наших юрисдикціях, щоб забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні".

Те, що Financial Times назвала "нездатністю просунутися вперед", насправді є перехідним етапом.

Для України нинішній момент не є причиною для розчарування, а є нагодою для дипломатичного прискорення.

Потрібно тримати тему в публічному просторі, адже репараційний кредит – це не лише фінансовий інструмент, а й політичний сигнал про готовність Європи перейти від "допомоги" до "відповідальності агресора".

Водночас варто активно працювати з урядами Бельгії, Франції та Люксембургу, де зараз вирішується доля юридичної форми механізму.

Докладніше – в матеріалі Сергія Верланова Страх, що гальмує порятунок України: як у ЄС домовляються про конфіскацію грошей Росії.