/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ffe4b011f72251fd200fdba5cc84c4485.jpg)
На зиму ЄС мобілізував €800 мільйонів для України, але треба ще €400 мільйонів - Маасікас
Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, який взяв участь у Ризькій конференції, передає кореспондент Укрінформу.
«Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 мільярди євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів», – сказав Маасікас, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому «енергетичному Рамштайні» у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.
«Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 мільйонів євро і маємо намір його заповнити», – зазначив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Він наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами.
«Так само, як кожен українець пам’ятає, де вони були вранці 24 лютого 2022 року, кожен, хто працює в галузі енергетики в Україні, пам’ятає, де вони були 14 березня 2022 року, коли енергетичні мережі України були синхронізовані, і це допомогло нам забезпечувати вас електроенергією, а в кращі часи це також допомагало Україні експортувати електроенергію до ЄС», – сказав чиновник.
Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел, в чому Україна «просувається добре».
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів України затвердив план заходів щодо забезпечення сталого проходження регіонами України осінньо-зимового періоду 2025/2026 років.
Серед ключових заходів плану: інженерний захист і ППО енергооб’єктів, що передбачає координацію усіх відповідальних органів для забезпечення реального прикриття критичної енергетичної інфраструктури. Створення хабу резервного обладнання – тобто формування централізованого запасу для оперативного відновлення енергопостачання. Створення регіональних антикризових штабів на місцях – для оперативної оцінки наслідків обстрілів та координації відновлювальних робіт.
Передбачається також забезпечення пальним, генераторами та засобами супутникового зв’язку для готовності до надзвичайних ситуацій прифронтових територій і забезпечення стабільної роботи мобільного та супутникового зв’язку навіть у разі можливих знеструмлень.

