Едуард Сарапій: У матчах з Фіорентиною мені особливо запам’ятався Мойзе Кін — залишилося кілька дредів

Після попередньої паузи на матчі національних збірних житомирське Полісся видало блискучу серію в УПЛ: команда Ротаня по черзі обіграла Кривбас (1:0), Кудрівку (2:0), Верес (4:1) та Полтаву (4:0). Негативним фактором при цих результатах стала несподівана розгромна поразка від Руху в матчі Кубка України (0:3). 

Про виступи Полісся на внутрішній арені, цьогорічну єврокубкову кампанію та внутрішні процеси у команді Football.ua поспілкувався із захисником клубу Едуардом Сарапієм.

"Логістичні труднощі? Це складно, але на такі матчі, як з Фіорентиною, я би і пішки ходив"

– Едуарде, після попередньої паузи на матчі збірної, Полісся не програло жодного матчу чемпіонату.  Що тоді сталося: ви отримали час на адаптацію до вимог тренерського штабу чи просто відпочили після насиченого періоду, пов'язаного із єврокубковими матчами?

– Гадаю, тут усі ці фактори сукупно дали результат. Ми більше розуміємо вимоги тренерів і готуємось тільки до одного матчу на тиждень. Звичайно, це легше в фізичному плані.

– Озираючись якраз на єврокубкові матчі у кваліфікації до Ліги конференцій. Що особисто ви для себе зрозуміли з цього досвіду?

– Це важливий досвід для нашего клубу. Цього сезону ми пройшли два раунди, але завжди хочеться більшого. Сподіваємося і будемо працювати, щоб наступного сезону виступити в єврокубках ще краще!

– На пресконференції минулого місяця я запитував Сергія Чоботенка: з ким би він міг порівняти Едіна Джеко з художніх персонажів. Сергій відповів: з Халком. Як щодо вас?

– Мені більше запамʼятався Мойзе Кін, є в нас маленька історія, і декілька дредів на пам’ять :) (в одному з єдиноборств Едуард зачепив зачіску Кіна, на що нападник Фіорентини потім скаржився – прим. автора). 

– Другий матч із Фіорентиною вселив надію, що Полісся може на рівних грати із не останньою командою Серії А. Що завадило вам розвинути або бодай втримати успіх у тому протистоянні?

– Так, це був гарний матч для нашої команди, Фіорентина додала із замінами наприкінці гри і нам стало складніше. Авжеж, програвати матч, коли по ходу зустрічі виграєш 2:0 дуже прикро, хто б не був нашим суперником.

– І президент клубу, і головний тренер, звертали увагу на логістичні труднощі, які суттєво завадили Поліссю показати свій найкращий футбол. Це правда, що у вас іноді не було навіть фізично часу на те, щоб провести повноцінне тренування?

– У нас такі реалії на сьогоднішній день. Інакше, принаймні зараз, поки що бути не може – в країні війна. Ми були готові до цього. Так, ми багато провели часу в дорозі, але це єврокубки, на такі матчі як з Фіорентиною, я б пішки ходив.

"Чим вище Полісся у турнірній таблиці, тим пильніше за нами стежать в збірній"

– І до справ внутрішніх. В останньому матчі із СК Полтава ви забили м'яч з пенальті. Чому саме ви вирішили виконувати 11-метровий?

– Я мав впевненість, що забʼю, хоч це пенальті було не таким надійним. Я раніше часто виконував 11-метрові, тому для мене це не в новинку.

– Полісся підсилилося Георгієм Бущаном. Він не пригадував вам м'яч, який ви йому забили у другому турі чемпіонату в сезоні-2023/2024? (тоді Дніпро-1 переміг Динамо 3:0 – прим.автора). 

– Ні, цей момент ми не згадували. Треба йому нагадати.

– Цього сезону на матч з Колосом ви виводили Полісся в ранзі капітана команди. Це якось змінює ваше ставлення до гри?

– Ставлення до гри не змінюється, головне – гідно заміняти нашего капітана Бабенка і бути корисним для всієї команди. Бо в мене така позиція на полі, де треба всім підказувати та керувати.

– Попри успішну серію у чемпіонаті, ваша команда зазнала поразки у Кубку, несподівано програвши Руху. Чи знайшли ви для себе пояснення: що це було?

– Все залежить від нашого настрою на гру, головне що ми зробили висновки з цієї поразки.

– Як психологічно відійти від таких поразок? Що ви зазвичай практикуєте: перемикаєте увагу на якусь іншу життєву історію чи навпаки, проговорюєте те, що трапилося у близькому колі?

– Звичайно, ти передивляєшся гру, шукаєш, чим ти міг допомогти, що зробити краще. Словом, проводиш аналіз і робиш висновки. В такі моменти завжди допомагає сім’я, яка поруч. Це найкраща підтримка. 

– Хто у Поліссі виконує роль психолога? Чи є така людина в клубі чи  ви самі розбираєте кризові ситуації?

– Психолог є. Руслан Петрович не тільки тренер в такі моменти, він знає що робити в команді коли трапляються подібні ситуації. 

– Ви часто підключаєтеся до стандартних положень у штрафному майданчику суперників. У кого в УПЛ найскладніше виграти боротьбу за верховий м'яч?

– Є багато гравців, які добре грають головою. Можу виділити Вову Адамюка: я був з ним в одній команді, тому знаю, на що він спроможний.

– В контексті національної збірної: до неї викликаються ваші одноклубники, Олександр Назаренко та Олексій Гуцуляк. Ось виклик отримав і Влад Велетень. Вас викликали ще за каденції Петракова, але дебют поки не відбувся. Коли це все ж станеться, як ви це відсвяткуєте?

– Буду працювати ще більше, щоб прискорити цей момент. Вважаю, що чим вище наша команда в таблиці, тим більше на нас будуть дивитися і слідкувати. Тому що в нашій команді є хлопці, які точно зможуть навʼязати конкуренцію в національній збірній.