Металевий контроль: як Китай використовує рідкісноземельні елементи проти США

У глобальній технологічній гонці Китай тримає в руках один із найпотужніших козирів — контроль над рідкісноземельними елементами. Ці 17 металів, які лежать в основі виробництва смартфонів, електромобілів, медичного обладнання та систем оборони, стали ключовим інструментом Пекіна у відповідь на торговельний тиск з боку Вашингтона.

Після запровадження американських тарифів Китай обмежив експорт рідкісноземельних елементів, змусивши світ згадати про свою майже монопольну позицію. У 2024 році на нього припадало близько 70% світового видобутку, а його запаси — понад 44 мільйони тонн — удвічі перевищують найближчого конкурента, Бразилію. США, які колись лідирували у цій сфері, тепер мають лише 4% глобальних запасів і обмежені можливості для переробки.

Рідкісноземельні елементи, такі як неодим, тербій, празеодим і диспрозій, є незамінними для виробництва магнітів, акумуляторів, екранів, лазерів і навіть систем навігації. Їхня роль зростає на тлі переходу до зеленої енергетики — вітрових турбін, електротранспорту та термоядерного синтезу.

У червні 2025 року США і Китай досягли рамкової угоди щодо розблокування поставок, але напередодні жовтневої зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна Пекін оголосив про нові обмеження. Тепер іноземні компанії мають отримувати ліцензії на експорт продукції, яка містить навіть сліди китайських рідкісноземельних елементів.

Нагадаємо, цей крок не лише ускладнює глобальні ланцюги постачання, а й демонструє, як Китай перетворює сировинну перевагу на геополітичний важіль. Як колись нафта була інструментом впливу Близького Сходу, так тепер рідкісноземельні метали стають валютою сили Пекіна.