Орган співрегулювання онлайн-медіа почав роботу над кодексом, який дозволить визначити критерії онлайн-медіа, - Галина Петренко

Орган співрегулювання розробляє перший кодекс, який дозволить визначити критерії онлайн-медіа. Кодекс може стати інструментом, який дозволить Нацраді з питань ТБ та РМ регулювати, зокрема, незареєстровані онлайн-медіа, анонімні телеграм-канали та  блогерів. Про це під час панельної дискусії «Само- та співрегулювання – як просувається реформа медійної галузі» в рамках Донбас Медіа Форуму розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», яка є членкинею органу співрегулювання онлайн-медіа. 

«Орган співрегулювання онлайн-медіа зараз розробляє свій перший кодекс “Критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа” - один із найважливіших, який ми маємо розробити. Як ми сподіваємося, він має стати помічним інструментом для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Зокрема, він дасть відповідь на запитання, яких блогерів відносити до онлайн-медіа, в тому числі серед тих, хто працює в телеграмі, в тому числі серед тих, хто працює анонімно. Їх можна буде регулювати навіть у тих випадках, коли вони не зареєстровані як онлайн-медіа», - сказала Петренко під час  дискусії. 

Робота над кодексом триватиме ще певний час.

«Критерії базуються на законодавстві Євросоюзу, триває дискусія стосовно конкретних індикаторів. Але вона не має затягнутися надовго», - додала Галина Петренко. 

В дискусії також взяли участь Володимир Гончаревський, директор з розвитку TAVR Media, Андрій Соломаха, член правління інтернет асоціації України, Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань StarLightMedia, Роман Кіфлюк, радник по Україні IMS, Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації», членкиня Комісії з журналістської етики. Модерувала дискусію адвокатка та медіаюристка  Уляна Фещук.

Починаючи обговорення, Уляна Фещук зазначила, що співрегулювання важливе саме тим, що гравці ринку, громадські організації та експерти можуть вплинути на подальші рішення та законодавчі ініціативи влади на етапі формування бачення регуляторних механізмів. Тому залученість в робочі групи представників медіабізнесу та медіаекспертів дозволяє ще на етапі формування законодавчих ініціатив врахувати думку всіх акторів.

Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань StarLightMedia, розповіла про роботу  органу співрегулювання аудіовізуальних медіа, яка вже розробила  кодекс, який регулює роботу медіа під час днів пам’яти, і зараз фіналізує кодекс з питань нацбезпеки, а також розробляє кодекс, який стосується правил мовлення щодо дітей.

Володимир Гончаревський, директор з розвитку TAVR Media, розповів, що орган співрегулювання в сфері аудіальних медіа поки що не розпочав роботу над кодексами, оскільки, за його словами, багато фахівців мобілізовані або поїхали  з країни, тому не вистачає ресурсів – і фінансових, і людських. Але в листопаді орган має обрати виконавчого директора спілки.

Андрій Соломаха, член правління Інтернет асоціації України, розповів про роботу органу співрегулювання друкованих медіа. На його думку, є деяка проблема в тому, як відокремлені саме друковані медіа від онлайн-медіа, оскільки майже кожне друковане видання станом на зараз має онлайн-версію, також свої сторінки в соцмережах, і навпаки, онлайн-медіа часто виходять друком з якоюсь періодичністю. На його думку, у законодавців є два шляхи: в подальшому знову вносити зміни в закон «Про медіа», щоб виробляти критерії регулювання платформ, або врахувати конвергентність роботи ньюзрумів та виробити більш уніфіковані правила для онлайн- та друкованих медіа.

Уляна Фещук зауважила, що на її думку, зараз, на етапі становлення кодексів добре, що кожен орган має своє бачення, оскільки кожен вид медіа має свою специфіку. Але в подальшому можна буде більш детально говорити, скільки є спільного в різних кодексах та підходах до аналізу матеріалів різних типів медіа.

Роман Кіфлюк, радник по Україні IMS, нагадав, що станом на зараз існує два по-справжньому дієвих інструменти саморегулювання – Мапа рекомендованих медіа, яку складають спільно «Детектор медіа» та ІМІ, а також Білий список медіа ІМІ. На його думку, якісна журналістика має винагороджуватися, тому медіа самі зацікавлені працювати за стандартами і потрапляти в списки якісних медіа, оскільки це ефективний інструмент, зокрема, для донорів, які, в тому числі, за його допомогою визначають реципієнтів.

Діана Дуцик, членкиня Комісії з журналістської етики, додала, що під час дискусії багато обговорюють роботу органів співрегулювання, медійних організацій та регулятора, але в першу чергу  кодекси потрібні самими медіа, оскільки вони  несуть відповідальність перед аудиторією за інформацію, яку надають своїм читачам, глядачам чи слухачам. І на її думку, мала представленість медіа, в тому числі, в панельній дискусії, свідчить про те, що існує певне непорозуміння необхідності таких органів співрегулювання  у самих медіа:

«Ми все це робимо не для Нацради чи донорів, а для аудиторії.  Це потрібно для того, щоб наш інформаційний простір ставав якіснішим та чистішим від сміття. І можемо зробити це власними зусиллями, а не чекати радикальних рішень від, наприклад, РНБО. В цьому мають бути зацікавлені самі медіа, які мають брати на себе відповідальність перед аудиторією».

До дискусії долучився також Сергій Чернявський, член органу співрегулювання друкованих медіа, який зазначив, що проблема також у тому, як працюють представники Нацради в регіонах, які мало знають реалії ринку друкованих медіа. 

Присутній на дискусії член Нацради з питань ТБ і РМ Олександр Бурмагін уточнив, що з самого початку роботи над законопроєктом медіарегулятор  поклав на механізми співрегулювання великі надії, оскільки зараз регулювання медіа складаються з трьох напрямків. Перше -  саморегулювання, новостворене співрегулювання та державне регулювання. «Якщо один напрям просідає, а інший лише розвивається, то все навантаження падає на державного регулятора. Але в нас теж є проблеми з ресурсами, і людськими також, тому  Нацрада дуже зацікавлена в тому, щоб органи співрегулювання запрацювали. І щоб були зрозумілі правила для всіх. Для Нацради це пріоритет», - сказав Олександр Бурмагін, в тому числі відповідаючи на критику роботу регулятора з боку Сергія Чернявського.

Підсумовуючі дискусію, Уляна Фещук сказала, що  можна визначити три проблеми в розвитку співрегулювання: невисока залученість власне медіа, недостатність ресурсів та недостатність комунікації і реформи, і комунікації між регулятором та органами співрегулювання. Але загалом,  додала вона, з огляду на те, що закону «Про медіа» всього два роки, впровадження  реформи в Україні йде достатньо швидко.

Фото: ДМФ