Які виклики для України несе нова торгова угода з ЄС

13 жовтня держави-члени ЄС погодили пакет домовленостей про наступний етап лібералізації доступу до ринку ЄС для широкого переліку продукції українського агрохарчового сектора.

Втім, ухвалені домовленості загалом роблять скромний крок уперед у порівнянні з довоєнними умовами торгівлі в рамках Угоди про асоціацію.

Докладніше про домовленості і про те, чому українські експортери і чиновники, повинні сприйняти їх з осторогою, читайте в колонці керівника брюссельського офісу Українського клубу аграрного бізнесу Назара Бобицького Нова торговельна угода з ЄС: які додаткові ризики вона несе для українських аграріїв.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки зазначає, що за підрахунками асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), у порівнянні з попереднім режимом преференцій українські агроекспортери не дорахуються близько 900 млн євро експортної виручки на рік.

Так, для товарів, віднесених до категорії "чутливості" найвищого рівня, на кшталт курятини, цукру, яєць, меду, пшениці та кукурудзи, тарифні квоти зростуть найменше від довоєнного рівня Угоди про асоціацію: з 90 до 120 тис.

тонн для курятини, з 6 до 18 тис.

тонн для яєць та альбумінів, з 20 до 100 тис.

тонн для цукру, від 1 до 1,3 млн тонн для пшениці.

Для наступної категорії товарів, визнаних у Брюсселі менш "чутливими", таких як крохмаль і харчові добавки, крупи, сухе молоко, квоти будуть суттєво розширені – аж до рівня автономних торговельних преференцій 2024 року.

Примітно, що до цієї категорії віднесено товари, які мають високий попит у європейської харчової промисловості як важлива сировина чи складники.

Решта товарів, які у передвоєнні часи традиційно не вичерпували імпортні квоти в рамках Угоди про асоціацію (гриби, оброблені молочні продукти тощо), отримають лібералізований режим імпорту без квотних обмежень.

На думку Бобицького, однозначно позитивним елементом для українських експортерів стане розділення квот між спорідненими категоріями товарів.

Наприклад, виділення окремої квоти для певних категорій фруктових соків (виноградний), для борошна окремо від зернових тощо.

Домовленості мають набути чинності після їхнього схвалення обома сторонами і діятимуть до кінця 2028 року, після чого сторони матимуть право їх переглянути.

Експерт з торговельної політики ЄС попереджає, що експортери, як і українські чиновники, повинні сприйняти ці домовленості з осторогою.

Передусім через те, що ці домовленості принциповим чином відрізняються від звичного формату угод про вільну торгівлю і мають так звані захисні заходи стосовно імпорту української агропродукції.

"Домовленості встановлюють надзвичайно туманні підстави для запровадження захисних заходів, зокрема як "економічні", так і "соціальні" та "екологічні" "труднощі", з якими начебто може зіткнутися сторона у зв'язку зі зростанням імпорту", – пише автор колонки.

Крім того, домовленості надають можливість окремим державам ставати ініціаторами застосування захисних заходів.

Бобицький констатує, що торговельна угода стає заручником турбулентності у національній політиці держав-членів.

В умовах ерозії системи міжнародних торговельних відносин, вважає експерт з торговельної політики ЄС, єдиною ефективною стратегією для України залишаються дії на випередження.

А також терпляча, непомітна, розрахована на довшу перспективу робота з європейськими споживачами українських товарів, у тому числі й агрохарчового сектора, європейськими постачальниками обладнання, технологій, капіталу для формування ними вагомого проукраїнського лобі, здатного запобігати або пом’якшувати гострі кути у взаємодії Києва та Брюсселя.

І звичайно – одночасно продовжувати "лупати сю скалу" передвступних переговорів.

До речі, друга важлива, на думку експерта, деталь угоди – це зобов’язання України у прискореному порядку, тобто впродовж чотирьох років дії цієї угоди, імплементувати в національне законодавство широкий перелік агровиробничих стандартів ЄС.

Причому, цю адаптацію винесли за рамки процесу передвступних переговорів.

Докладніше – в колонці Назара Бобицького Нова торговельна угода з ЄС: які додаткові ризики вона несе для українських аграріїв.