/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F9ed551f72d4aa028f8c5fed4c6f80dc7.jpg)
Косово голосует за выход из кризиса: почему местные выборы стали шансом на взаимопонимание
В Республіці Косово 12 жовтня відбулися чергові, п’яті після проголошення незалежності, місцеві вибори.
Втім, важливість цих виборів виходила далеко за межі питань місцевого самоврядування.
По суті, ці вибори мали показати, як далеко зайшла політична криза у Косові і чи є надії на вихід.
Майже рік країна жила без парламенту, з тимчасовим урядом.
Лише за два дні до місцевих виборів та за вісім місяців після виборів парламенту був обраний заступник спікера від сербських депутатів.
І тим самим була нарешті розблокована робота парламенту.
І лише за день до виборів Альбіну Курті (лідер керівної партії "Самовизначення") президентка Вйоса Османі доручила сформувати новий уряд.
Також варто додати дуже проблемні відносини між Косовом та Сербією, які часом загострюються аж до військових зіткнень та стоять на заваді розвитку та стабілізації країни.
Небажання голови уряду Косова Альбіна Курті (а разом – і президента Сербії Александра Вучича) виконувати міжнародні домовленості призвели до "м’якої ізоляції" Косова та посилення тиску на Приштину з боку міжнародних партнерів.
І одна з причин цієї ізоляції – ситуація на півночі країни, де проживають етнічні серби.
Які не визнають результати попередніх місцевих виборів, тим самим створивши ситуацію фактичного двовладдя.
Кінець сербського бойкоту.
Вибори 12 жовтня відбулися у 38 општинах (муніципалітетах), у них взяли участь 93 (!) політичних суб’єкти – 32 партії, дві коаліції, 32 громадські ініціативи та 27 незалежних кандидатів.
Серед них – 12 сербських партій та об’єднань.
Голосування відбувалося майже на 3600 виборчих дільницях.
Представники діаспори мали можливість проголосувати поштою.
За посади мерів вели боротьбу 206 кандидатів (у тому числі 20 жінок), а за депутатські крісла місцевих општин змагалися 5420 громадян.
Важливо, що вибори пройшли мирно та без серйозних порушень.
Представники неурядових організацій відзначають, що таке сталося вперше за роки незалежності, що для багатьох аналітиків стало приємною несподіванкою.
Центрвиборчком Косова оприлюднив попередні результати першого туру виборів.
Відповідно до нього, проголосували 39% виборців, що на 4% менше, ніж на попередніх виборах.
Проте одночасно в сербських општинах явка була кращою та склала в середньому майже 50%.
Обрано 21 мера, інших визначать у другому турі, який відбудеться 2 листопада.
Втім, увага була прикута саме до півночі країни, де існував гострий конфлікт між сербською громадою та місцевою владою, обраною попри безпрецедентний бойкот виборів.
Цей бойкот був викликаний відмовою брати участь у них партії "Сербський список".
Остання напряму пов’язана з президентом Сербії Александром Вучичем, а тому завдяки підтримці Белграда завжди мала фактичну монополію на владу на півночі Косова.
Дива не сталося і цього разу – очікувано "Сербський список" виграв у 9 з 10 сербських општин.
Ця перемога стала можливою завдяки підтримці Белграда – фінансовій та організаційній, а також силі партійної дисципліни.
Наприклад, у день виборів Александар Вучич звернувся до косовських сербів із закликом проголосувати за "Сербський список".
А напередодні виборів у Сербії пройшли майже дві сотні "мітингів підтримки сербського народу в Косові".
Таке собі замасковане використання адміністративного ресурсу.
Такі дії – це вже не просто підтримка, а відверте втручання у виборчий процес, з порушеннями законодавства Республіки Косово.
Сербські політики відзначили, безумовно, не публічно, перемогу як "повернення сербської громади в Косові до політичного життя".
І з іншого боку – фактично визнали помилковість попередньої політики бойкотування політичного життя країни косовськими сербами.
Курс на подальші компроміси?.
Місцеві вибори в Косові стали об’єктом підвищеної уваги низки міжнародних гравців, зокрема Сербії, США, держав Євросоюзу, Туреччини та Росії.
Більшість із них, крім офіційної Москви, наполягали на дотриманні Приштиною міжнародних договорів, і насамперед – створенні Асоціації сербських муніципалітетів (АСМ), що передбачають двосторонні угоди, підписані сторонами у Брюсселі (2013 рік) та Охриді (2023 рік).
Але Курті має глибоке несприйняття створення АСМ, що ґрунтується на баченні небезпеки отримання "другої Республіки Сербської" – потенційного постійного чинника дестабілізації для Косова.
А тому будь-яка "бомба" під незалежність, зокрема квазіавтономний статус для сербських муніципалітетів, для нього є неприйнятною.
Варто визнати, що така загроза є досить реальною.
Адже сербські політики вже висловили задоволення "поверненням влади" сербам на півночі Косова, що означатиме формування сербських органів влади, поліції, використання символів Сербії і таке інше.
І все ж таки, швидше за все, Курті буде змушений обмежити свій юнацький радикалізм та погодитися на формування АСМ – адже від його небажання шукати компроміс з цього непростого питання вже втомилися не лише в самій країні, а й в Албанії, США, ЄС.
А відповідно, продовження нинішнього курсу Косова може призвести до обмеження фінансово-економічної допомоги та посилення міжнародної ізоляції країни.
З іншого боку, повернення сербів до локальних органів влади відкриває вікно можливостей для започаткування конструктивної співпраці з центральними органами влади та запобігання черговим спробам заблокувати їхню діяльність.
Подальші кроки будуть залежати як від Белграда, так і від Приштини.
Проблема одна, і вона полягає в тому, чи зможуть політики двох країн поставити на перше місце інтереси пересічних громадян, а не свої політичні інтереси.
Якщо Захід підтримає конструктивну співпрацю сербів і косоварів, то Росія знову намагатиметься дестабілізувати ситуацію в країні.
Але зробити це їй вже буде складніше, тому що, за словами Вучича, з Москви надійшла "недобра новина" про обмеження постачання газу з нового року.
Наслідком може стати деяке охолодження російсько-сербських відносин, що обмежить росіянам канали впливу на косовських сербів та спроби дестабілізувати ситуацію в Косові.
Сигнал для Курті.
Ще один результат нинішніх місцевих виборів – косовари висловили своє незадоволення політиками від керівного "Самовизначення".
Її кандидати перемогли лише в трьох општинах, а опозиційні косовські партії – у восьмі.
Звичайно, попереду другий тур, де боротьба вестиметься ще за 17 крісел мерів, і все може змінитися.
Проте вже очевидно, що головною проблемою для Курті та його партії стане ситуація у Приштині.
Підсумки боротьби за столицю стануть перевіркою спроможності Курті сформувати керівну більшість у парламенті.
Підсумки виборів також мають примусити прем'єра Курті зробити певні висновки.
Адже партія за результатами виборів втратила позиції та владу майже по всій країні.
Швидше за все, у такій ситуації він буде змушений формувати багатопартійний уряд та шукати у парламенті союзників, оскільки "Самовизначення" не змогла отримати більшості й на парламентських виборах.
Збільшення кількості опозиційних мерів відкриває можливості для розширення внутрішньополітичного діалогу, що позитивно позначиться на посиленні внутрішньої легітимності центральної влади, укріпленні державних інституцій на місцях та в центрі, відповідальності перед міжнародними партнерами.
Створення ефективної системи місцевого самоврядування стане також важливим кроком на євроінтеграційному шляху Косова.
Більш того, результати виборів, їхня відповідність демократичним стандартам сприятимуть виходу країни з міжнародної ізоляції.
Але міжнаціональні відносини, відносини між сербами та косоварами, залишатимуться міною уповільненої дії й надалі.
Автор: Володимир Цибульник,.
кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан.

