Репараційний кредит має стати містком до створення компенсаційного фонду - заступниця керівника ОП

Репараційний кредит має стати містком до створення компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати людям, що втратили житло, бізнес, майно або засоби до існування внаслідок російської агресії.

Про це заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра написала у колонці для Європейської правди, передає Укрінформ.

"Репараційний кредит може – і мусить – стати містком до створення майбутнього компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати людям, що втратили житло, бізнес, майно або засоби до існування. Десятки тисяч українців, які вже подали і продовжують подавати свої заяви до Реєстру збитків, очікують реального механізму компенсації – і ми робимо все, щоб ці очікування виправдались", — зазначила Мудра.

За її словами, репараційний кредит є подальшим кроком до використання заморожених російських активів у практичний спосіб.

"Це нові ракети, нова бронетехніка, тисячі, а подекуди мільйони дронів. Держава нарешті може отримати ресурси для того, щоб завантажити наші виробничі потужності, бути більш самодостатніми і менше залежати від політичної боротьби в партнерських країнах", — зауважила посадовиця.

Вона наголосила, що репараційний кредит також є свідченням про партнерство. Його реалізація створює простір для співпраці з бізнесом країн-учасниць, для розвитку спільних виробничих кластерів і консорціумів у сфері безпеки.

Водночас Мудра пояснила, чому йдеться про репараційний кредит, а не прорепарації. "Це все ще не гроші Росії. Європейські партнери обговорюють можливість замінити заморожені російські гроші на свої облігації, які підлягають поверненню після того, як Москва відшкодує завдані Україні збитки. При цьому доля цих активів, які по праву наші, все ще не вирішується – вони будуть залишатися замороженими, допоки РФ у якомусь вигляді не виплатить нам справжні репарації. І всі розуміють, що це може затягнутися на роки, можливо, навіть до зміни режиму в РФ", — зауважила вона.

Саме тому, наголосила заступниця керівника ОП, Україна наполягає, що репараційний кредит — це лише проміжне рішення, й продовжує вимагати повноцінної передачі російських активів до компенсаційного механізму для України. Вона зазначила, що кредит має бути без жодних умов, адже в іншому разі це накладало б додаткові зобовʼязання на жертву агресивної війни. Цей кредит, зокрема, має піти на закупівлю зброї та на грошове забезпечення військовослужбовців.

"Наступним кроком повинно стати залучення країн G7 і решти світу, адже тільки в Японії залишається близько $30 млрд російських активів. Ще активи на близько 15 млрд є у Канаді, 26 млрд – у Сполученому Королівстві і кілька мільярдів – у десятці інших країн. Це масштабна, складна робота, але якщо наші друзі справді хочуть нам допомогти, то їм варто прийняти це єдине правильне, єдине морально-етичне рішення", — наголосила Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, до кінця року у Міжнародному реєстрі збитків будуть відкриті всі 43 категорії, заяви на компенсацію зможуть подати як фізичні, так і юридичні особи, які постраждали від російської агресії.

Фото: ОП