/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F431%2Fd4e2be85a3a727641c2a9e3afa6d9fff.jpg)
Ібрагімович: Пам’ятаю, як колись 50 000 людей кричали мені: "Ти — циган!"
У останньому інтерв’ю колишній шведський нападник Златан Ібрагімович розповів про певні епізоди з власної тривалої кар’єри, пов’язані з відходом з італійського Мілана, расистськими нападами фанатів та майбутнім своїх дітей.
"Прощання з футболом? Це був дуже особливий день, бо напередодні мені розповіли програму цієї події, але я на це лише відповів: "Я нічого не хочу знати". Бо емоції мають виникати спонтанно.
Однак це було нелегко. Перш ніж ухвалити рішення кинути, я боявся, бо все своє життя грав у футбол, але зрештою погодився. Мені пощастило з уболівальниками Мілана, бо вони приймали мене спочатку зі щастям, а потім проводжали з любов'ю.
Останнє Скудетто, яке я виграв, було найприємнішим у моїй кар'єрі. Потім усі мої колишні товариші по команді також ускладнили мені життя, бо коли я стояв на полі та робив останню промову, я сподівався знайти в них силу, а вони натомість почали плакати.
Тоді я спробував знайти силу в дружині, але й вона також плакала. Тож моїм останнім шансом були вболівальники, проте й вони також плакали. Тому всі ці сльози були від щирого серця.
Я залишусь уболівальником Мілана назавжди. Бо я ніколи не забуду, що мені дав цей клуб. Вони дали мені щастя. А другий раз це було просто коханням, бо йшлось не про отримання, а про віддачу. Я грав із гравцями на 20 років молодшими за мене.
Тоді мені не вистачало адреналіну на полі, але як тільки ти погоджуєшся на подібні пропозиції, то намагаєшся знайти інший адреналіновий спалах, проте він уже ніколи не буде таким самим. Останній Скудетто з Міланом був найприємнішим у моїй кар'єрі.
Зараз мої діти вже грають у футбол. Так, звісно, їм нелегко, але в них таке мислення, що вони вже сильніші за мене. Це може допомогти, якщо подивитись на моє его, то я б сказав, що це неможливо, проте важливо, що вони здорові та почуваються добре. Вони роблять це для себе, а не для мене.
Я пам’ятаю, як колись 50 000 людей кричали мені: "Ти — циган!", після голу. Я вдаю, що не чую, та хотів забивати ще й ще, бо так вони мене лише підбадьорювали. Коли я був на полі і ненависть сторонніх приходила до мене, я працював ще більше, бо мені потрібна була мотивація. Потім, коли натовп почав це робити, я подумав: "Нумо, голосніше, голосніше, голосніше!".
Потім суддя показав мені жовту картку, чого я не розумію. Вони нападають на мене, але це не вперше, коли це сталось зі мною. Якщо дивитися на расизм, то треба дивитися на весь комплекс, а не лише на одну його частину, бо щось має більший вплив, аніж інше.
Якщо ви мене знаєте справжнього, то знаєте, що в мене справді велике серце, і до нього важко дістатись", — заявив колишній шведський футболіст.
Загалом за Мілан Златан провів 163 матчі, забив 93 голи та віддав 35 гольових передач.
