/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F14f1cb6eb276297447a4fa30ccafda2c.jpg)
Кличко vs Ткаченко: хто винен у провалі оборони Києва і де гроші
Новий спалах конфлікту між КМДА та КМВА на тлі ударів РФ по ТЕЦ
У Києві черговий спалах конфлікту між мером столиці Віталієм Кличком та ставлеником Банкової — Тимуром Ткаченком, начальником КМВА.
Причина у російських дронах та відсутності належного захисту від повітряних атак над столичними ТЕЦ. Через це, 10 жовтня, значна частина столиці залишилася майже на добу без світла.
Але справа, як зазначають експерти, у відповідальності, яку високопосадовці майстерно перекидають один на одного.
КМВА проти КМДА
Дійшло до того, що начальник КМВА Тимур Ткаченко записав на Подільському мосту відео, в якому звинуватив мера Києва у корупції, мовляв, Кличко відкривав цей міст тричі і на будівництво витратили 18 мільярдів гривень. Міст — це пам’ятник безвідповідальності, а Кличко витрачає кошти на власний розсуд на дороги, бруківку, мости.
Варто зазначити, що більшість звинувачень від Ткаченка звучать голослівно, бо Подільський міст починав будувати не Кличко, та й кошти з міського бюджету виділяє не особисто мер, а депутати Київради. Тож тут варто обережніше підбирати слова.
До речі, Ткаченко очолює КМВА вже 10 місяців і сам нароздавав киянам чимало обіцянок, більшість з яких поки реальністю не стали.
11 липня Тимур Ткаченко заявив, що столиця залучає більше коштів для реалізації масштабного проєкту «Чисте небо», який передбачає захист повітряного простору за допомогою вітчизняних дронів-перехоплювачів.
«На реалізацію ініціативи буде виділено 260 мільйонів гривень. Ці кошти підуть не просто на закупівлю техніки, а на створення ефективної системи реагування», — обіцяв начальник КМВА.
Підкресливши, що вже розгортають Центр підготовки операторів — спеціалізовану структуру, де проходитимуть навчання фахівці з управління дронами-перехоплювачами, формують додаткові мобільні підрозділи, які нестимуть чергування у столиці та на підступах до міста.
Зараз опоненти Ткаченка запитують, що з проєктом «Чисте небо» і на що були витрачені сотні мільйонів. Відповідей немає, а ось влучання російських дронів по місту, на жаль, є.
Власне, більш різкі заяви від Ткаченка почали лунати на адресу Кличка після того, як це зробив президент Зеленський, який публічно дорікнув меру за те, що київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 недостатньо захищені від російських дронів. Цікаво, що прізвища Ткаченка президент не згадав, хоча саме він очолює військову адміністрацію Києва і начебто теж має за це відповідати.
Давній конфлікт та розподіл повноважень
Політолог Володимир Фесенко каже, що протистояння між мером Києва та Офісом президента триває з 2019 року. І зараз відбувається чергове загострення цих стосунків, що вилилося у конфлікт між начальником КМВА та головою КМДА.
«Це відбувається вже не в перший раз, і думаю, що не в останній. Просто приводи для цього з’являються нові. Адже вже була ситуація, коли у Києві загинули люди через зачинене бомбосховище. Був скандал і взаємні звинувачення, мабуть, з цього зроблені висновки. Зараз привід більш серйозний — відсутність надійного захисту на київських ТЕЦ від дронів. Я вважаю, що тут проблема саме у розподілі повноважень: хто саме має робити конкретні речі щодо захисту цивільного населення Києва», — розповідає ТСН.ua Володимир Фесенко.
Час припинити політичний футбол
Він додає, що внаслідок повітряної атаки росіян половина Києва залишилася без електрики та води. Тобто є гостра потреба у додаткових заходах щодо забезпечення безпеки на київських ТЕЦ та й взагалі енергетичних об’єктах Києва.
«Насправді, вирішенням цих питань мають займатися одночасно всі причетні: місцева влада, центральна влада, Міненергетики. А хто і що саме має робити, сторони повинні узгодити між собою. Але коли є політичне протистояння між мером Києва та Офісом президента, яке триває понад 6 років, то чинники конфлікту змінюються, а проблема залишається. Як на мене, то тут не варто грати у політичний футбол, перекидаючи відповідальність. А саме це ми бачимо: центральна влада — звинувачує Кличка, а противники Офісу звинувачують центральну владу, мовляв, це їхня проблема непідготовленості об’єктів. Насправді ж всі разом мають вирішувати кризу, без політичного футболу, звинувачуючи один одного», — пояснює Фесенко.
Велике будівництво від Кличка або чому треба ділитися
У той же час політолог вважає, що претензії щодо фінансів, якими Київ має ділитися з державою, цілком справедливі.
«Я вважаю, що зауваження щодо надмірного використання грошей цілком слушне. Не секрет, що ми маємо бюджетний дефіцит, грошей не вистачає на оборону. На третину бюджету немає джерел надходжень. Зокрема, це стосується зарплат для військових і, гадаю, багатьох соціальних виплат. Тим часом Кличко витрачає купу грошей на шалене велике будівництво у Києві. Так, всі ці транспортні розв’язки та дороги класні, але ж війна в країні! Окрім того, на цих проєктах заробляють конкретні люди і компанії, і потім відшкодовують тим, хто їм надав таку можливість. Не обов’язково це корупція для особистого збагачення, а часто-густо політична підтримка», — каже політолог.
Він додає, що до великої війни Зеленського критикували за «Велике будівництво», зараз те саме Кличко робить у Києві, але в умовах війни.
«Тому я думаю, що частину тих грошей, які Київ витрачає на величезні будівельні проєкти по всьому місту, а це одночасно не менше 10 проєктів, варто спрямовувати на оборону країни», — зауважує Фесенко.
Політолог додає, що схожі приклади використання коштів можна побачити у прифронтових регіонах, коли чиновники «забувають» про війну.
«Наприклад, на Харківщині відбудували школу, яку зруйнували росіяни, а вони її повторно знищили. То це правильне рішення? Нібито так, в умовах війни, дітям треба навчатися, але якщо поруч ідуть бойові дії, то треба, мабуть, якось інакше використовувати кошти. Бо якщо ми будемо витрачати гроші на відновлення двічі-тричі, то це не зовсім раціональний шлях», — каже політолог.
Щодо Києва — Фесенко переконаний, що варто оптимізувати витрати міського бюджету.
«У Києва є величезні кошти. І частину, підкреслюю, частину цих коштів можна витратити, зокрема на забезпечення захисту енергетичних об’єктів столиці, наприклад, на протидронові сітки. Росіяни, до речі, це роблять і досить масштабно. Нам, очевидно, теж це потрібно робити. У нас є державні об’єкти критичної інфраструктури, а є комунальні. Частина витрат на захист комунальних об’єктів має спрямовуватися з місцевого бюджету, що є абсолютно логічним», — зазначає політолог.
Як та хто має помирити опонентів
Щодо випадів начальника КМВА, який звернувся зі звинуваченнями до мера, то Фесенко вважає такий вчинок помилковим.
«Тут не відео потрібно записувати і не вести інформаційну війну. До речі, вона ведеться з обох боків. А щодо Ткаченка, то мені здається, що він веде особисту війну з Кличком. Ймовірно, що у нього для цього є свої мотиви і давня неприязнь. Гадаю, що зараз потрібно зібрати разом Кличка та Ткаченка, можливо, навіть прем’єр-міністр Свириденко має це зробити, чи міністр енергетики. І сказати: все, досить займатися інформаційною колотнечею, потрібно вирішувати справу. Разом вирішити, що варто зробити для посилення захисту. На жаль, абсолютного захисту не існує, бо якщо станеться пряме влучання балістичної ракети, то жоден захист не допоможе, але проти дронів, можна захищатися», — радить Фесенко.
Як мають домовлятися Кличко та Ткаченко
Політолог каже, що зараз Києву потрібен посилений захист на всіх енергетичних об’єктах.
«Сторони можуть домовитися, що місто дає гроші на посилення захисту, а держава і військова адміністрація, зокрема, мають його забезпечити — ППО, мобільні групи — це зона відповідальності Ткаченка. Це приблизний розподіл функцій, який може відбутися. Якщо потрібні додаткові ресурси — фінансові, матеріальні, то тут держава має допомогти місту. Гадаю, це кращий варіант, ніж займатися публічними розборками, бо це, на мій погляд, просто огидно виглядає, коли два високопосадовця замість вирішення проблеми, з’ясовують між собою стосунки. Саме тому ми у багатьох речах програємо противнику, бо витрачаємо час на політичні розборки», — підсумовує Володимир Фесенко.
Кличко з Ткаченком: як лебідь, рак та щука
Військовий експерт Ігор Романенко вважає, що захистом Києва від повітряних атак противника мають займатися обидва міські керівники.
«У начальника військової адміністрації є відповідні повноваження і завдання. З точки зору військової організації роботи — задачі лежать на Ткаченку, а мер Києва допомагає йому фінансово. Всі потужні фінансові ресурси — знаходяться у Кличка. І по-нормальному, а це в інтересах України і мешканців столиці, їм потрібно тісно взаємодіяти, чого поки, на жаль, не помітно», — розповідає Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці (заступник начальника Генерального штабу 2006–2010 рр.).
Експерт констатує, що між керівниками столиці і до цього не було тісної співпраці.
«Десь як у тій байці про лебедя, рака та щуку — у різні боки. І коли виникають питання щодо захисту столиці, то відразу звучить: „а це не моє“, або ще гірше — один заважає іншому. По такій схемі „співпраці“ і маємо, на жаль, результати, коли після обстрілу місто опинилося на добу без світла та води», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.
Постанова є, а результату немає
Військовий експерт нагадує про постанову Кабміну, яка була ухвалена у червні цього року. Відповідно до документу, групи протиповітряного захисту формуватимуться за територіальним принципом. Вони підпорядковуватимуться командирам Сил територіальної оборони, а з питань виконання завдань ППО — командуванню Повітряних сил.
«Київ — не виняток. Держава обіцяла забезпечити добровольців усім необхідним, навчати, надати засоби для відбиття атак і навіть платити кошти за чергування. Такі групи протиповітряного захисту, на зразок мобільних вогневих груп, мають бути підпорядковані підрозділам тероборони, де ця громада знаходиться, і захищати міста від дронових атак. Як це має працювати, а також зони відповідальності прописані у постанові Кабміну, а як воно робиться у Києві в реальності — ми бачимо, і бачимо, які є наслідки. Вони точно не в інтересах Києва та киян», — зазначає Ігор Романенко.
За словами експерта, після створення таких підрозділів із осіб, які не підлягають мобілізації, мала б відбуватися подальша активна та комплексна робота з захисту неба.
«У Києві з цим не склалося. Одна справа захищати критично важливі підприємства сітками, будувати бетонний захист, обварювати конструкції металом. Все це, до речі, мають робити саме цивільні і контролювати відповідні адміністрації. Судячи з останніх російських ударів, комплексного захисту нам не вдалося досягнути. А щоб все це ефективно працювало, потрібні люди, які навчені і можуть збивати російські дрони», — підкреслює Ігор Романенко.
Він додає, що добровольцям, які мають збивати дрони, було дозволено використовувати власні рушниці та навіть приватні легкомоторні літаки.
«Для збиття дронів наявні винищувачі дуже швидкі і їм важко по них працювати, а гелікоптерів у нас бракує, тому подекуди використовуються легкомоторні літаки. Все це треба було напрацьовувати в комплексі, бо ж дійсно зовсім не вигідно збивати російські дрони дорогими ракетами від Patriot», — зазначає експерт.
Зверніть увагу на захист Москви
Ігор Романенко радить подивитися, як окупанти захищають свою столицю і зробити відповідні висновки.
«Росіяни довкола Москви збудували систему ППО у три кільця і їхні вогневі групи працюють на всю потужність по наших дронах, навіть з гелікоптерів. Для того, щоб прорватися на територію Московської області, нашим хлопцям потрібно добряче спітніти — атакувати у нічний час та огинаючи дронами рельєф на місцевості. Що заважало нам вибудувати схожу систему захисту довкола Києва? Гадаю, відсутність бажання і ініціативи», — зазначає Ігор Романенко.
Військовий експерт наголошує, що противнику, на жаль, вдається йти на крок попереду і у питаннях захисту від дронів, а ми лише наздоганяємо.
«Росіяни швидко навчаються. Після влучань наших дронів по російських нафтопереробних заводах, вони почали використовувати для захисту сітку з арматури. Здавалося б, простий засіб, а він дієвий. Бойова частина наших дронів не дуже велика — 100-120 кілограмів. Але сітки з арматури рятують російські НПЗ. Звісно, що вона не врятує від ракети у пів тони, але дрон зупинить. Тож поки росіяни захищаються, наші чубляться і з’ясовують стосунки. До всього цього у нас виділялися на захист енергетичних об’єктів шалені кошти. І тут питання: де захист і чому все це не спрацювало?», — підсумовує Ігор Романенко.
Церковне свято 17 жовтня / © pixabay.comЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
