/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F786fddfda355d989659903db6a8a7e5f.jpg)
Американські розробники представили пусковий комплекс PERCH для бойових дронів Switchblade
Під час виставки AUSA 2025 у Вашингтоні компанія General Dynamics Land Systems (GDLS) представила нову систему PERCH (Precision Effects & Reconnaissance, Canister-Housed) — модульний пусковий комплекс, що дозволяє інтегрувати баражувальні боєприпаси Switchblade 300 і Switchblade 600 безпосередньо на танк M1A2 Abrams SEPv3.
PERCH створено як універсальний і ненав’язливий інтеграційний модуль, який встановлюється на наявні вузли танка без зварювання чи конструктивних змін. Система під'єднується до електроніки Abrams і дає екіпажам змогу проводити розвідку та точкові удари поза прямою лінією вогню — без необхідності залишати машину чи залучати зовнішні засоби підтримки.
Основу комплексу становлять баражувальні боєприпаси від AeroVironment:
- Switchblade 300 — легка, портативна ракета вагою близько 2,5 кг із тривалістю польоту до 15 хвилин, призначена для ураження м’яких цілей.
- Switchblade 600 — потужніший варіант із протитанковою бойовою частиною, оптико-електронним наведенням і радіусом дії понад 40 км, здатний перебувати в повітрі до 40 хвилин.
Інтеграція PERCH на Abrams SEPv3 істотно розширює тактичні можливості машини: тепер екіпаж може самостійно виявляти, відстежувати й знищувати цілі, що ховаються за складками місцевості або в міських зонах, ще до вступу в контактний бій. У середовищі з перешкодами для GPS система дає змогу працювати автономно, з використанням бортових засобів наведення.
Пускові контейнери PERCH розміщуються зовні, у низькопрофільних конфігураціях, не заважаючи обертанню башти. Система використовує стандартні елементи управління танка, що мінімізує необхідність додаткової підготовки екіпажу. Модульна архітектура також дозволяє у майбутньому інтегрувати інші типи боєприпасів або засоби радіоелектронної боротьби.
Хоча армія США поки не оголосила терміни серійного впровадження, презентація PERCH демонструє чітку тенденцію — інтеграцію автономних повітряних ударних засобів у бронетехніку, що дозволяє діяти на більших дистанціях і зменшує ризик для екіпажу у сучасних багатовимірних конфліктах.

