Щодо ВВП України та компонентів його зростання: оцінка ситуації

У ІІ кв. зростання реального ВВП становило 0,7%. Це краще, ніж в І кв. (0,2%), але таке зростання інакше, ніж анемічним назвати складно. Примітною є оцінка НБУ компонентів зростання ВВП – приватне споживання забезпечило найбільший додатний внесок в зростання ВВП в ІІ кв. (5,5 відсоткових пункти), ріст кінцевих споживчих витрат домогосподарств пришвидшився до 9% в річному вимірі проти 1,6% в І кв.

Мої коментарі й оцінки ситуації та перспектив:

Зростання за рахунок інвестицій виглядало би якіснішим, давало би більші перспективи для збереження зростання ВВП в довгостроковій перспективі;

Збільшення споживчих витрат обумовлено:

• зростанням зарплат (більше коштів на поточне споживання), яке є наслідком дефіциту на ринку праці, а не підвищення ефективності та продуктивності праці;
• відмовою населення від інвестицій, що є раціональною стратегією в умовах поточних ризиків, викликів, невизначеності;

Якщо вірними є оцінки, що 50% споживчого кошику – імпортні товари, то збільшення споживання дає й опосередкований від’ємний ефект в зростання ВВП ("чистий експорт", тобто експорт мінус імпорт, є однією з складових ВВП).

Наслідком зростання споживання через збільшення зарплат буде інфляція, ціль НБУ по інфляції на 2025р. в 9,7% навряд чи буде досягнена.

Так як компанії, що випускають товари споживчого попиту стикаються з дефіцитом персоналу, це може призвести до зменшення внутрішнього виробництва, наслідком чого будуть гальмування ВВП й зростання інфляції.

Дефіцит зовнішньоторговельного балансу щонайменше збережеться, а скоріше зростатиме, тому це тиснутиме на гривню, навіть невелике зниження курсу якої сприятиме прискоренню інфляції й домогосподарства з часом знижатимуть споживання, що підгальмує ВВП.

Волатильність споживання вища за волатильність ВВП (споживання в ІІ кв. проти І кв. зросло в 5,6 рази, темп росту реального ВВП в 3,5 рази), в свою чергу, волатильність ВВП вища за волатильність капітальних інвестицій (за І півріччя зросли в 1,3 рази).

В цьому сенсі, проблеми з ресурсами виявляються у тих, у кого ці проблеми першими й пропадуть. Простіше кажучи, проблеми з інвестиціями збережуться й далі навіть без впливу фактору війни.

Висновок:

Ситуація, що склалася, виглядає, м’яко кажучи, не надто оптимістично. За нинішніх тенденцій (продовження війни) складно розраховувати на стійке зростання в довгостроковій перспективі без хоча би покращень в зовнішньоекономічних торговельних умовах, на що розраховувати також дуже важко.

Оригінал