Мурахи змінюють форму мурашників для захисту від епідемій

Вчені з Брістольського університету заявили про те, що мурахи впроваджують особливі архітектурні зміни у форму своїх мурашників, щоб захиститися від епідемій, повідомляє Phys.org.

Під час дослідження вчені помітили, що у мурашників, які були побудовані колоніями, що зазнали епідемії, були ширше розставлені входи, а самі вони були більш розрізненими, з меншою кількістю прямих сполучень між камерами.

"Ми вже знаємо, що мурахи змінюють свою поведінку під час копання залежно від інших чинників ґрунту, таких як температура і склад. Це перший випадок, коли було показано, що тварина, яка не є людиною, змінює структуру свого середовища проживання, щоб зменшити поширення хвороб", - заявив керівник дослідження Люк Лекі.

У мурах спостерігається ціла низка поведінкових реакцій на хвороби, які сприяють формуванню колективного імунітету: від видалення спор хвороботворних грибків за допомогою ротової порожнини та обприскування заражених членів колонії дезінфекційною отрутою до самоізоляції мурах-переносників мікробів для захисту всієї колонії.

У дикій природі мурахи риють складні тривимірні гнізда з тунелями і камерами для виконання різних функцій, як-от зберігання їжі або захист дитинчат. Під час дослідження вчені використовували мікро-КТ, передовий метод тривимірного сканування, щоб з'ясувати, як мурахи, які зазнали впливу мікробів, риють свої гнізда порівняно зі здоровою колонією.

Вчені вивчили дві групи зі 180 робочих мурах, яких помістили в контейнери із землею і почали рити мурашники. Через 24 години в контейнери додали ще по 20 мурах, причому, одна група зазнала впливу грибка. Після цього мурах залишили рити гнізда ще на шість днів, періодично проводячи мікро-КТ-сканування.

Після того, як дослідники побудували 3D-моделі гнізд, вони провели моделювання поширення захворювання. Моделювання показало, що модифіковані мурашники знижують ризик зараження особин високими, потенційно смертельними дозами інфекцій.

Ці архітектурні зміни дають змогу мурахам захищати відсіки, в яких зберігаються запаси їжі та потомство.

Раніше вчені, ймовірно, змогли розкрити секрет, завдяки якому голим землекопам вдається так довго жити. Вік цих невеликих гризунів може досягати 37 років, що в 10 разів довше, ніж у їхніх родичів схожого розміру.