/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fa4b94e33cde845923b37fcc53caf0869.jpg)
"Гром-Е1" по Полтавщині: як Росія збільшує дальність ударів КАБів по Україні
Розгінна авіабомба з реактивним двигуном, імовірно КАБ "Гром-Е1", була випущена з Бєлгородщини й влучила за 30 км від Полтави. Фокус з'ясовує, як Москва модифікує плануючі авіабомби, щоб бомбити здалеку та які реальні можливості протиповітряної оборони України протистояти такій загрозі.
Російська авіабомба, імовірно КАБ із реактивним двигуном, була запущена з Бєлгородської області тавлучила за 30 км від Полтави. За даними місцевих пабліків, бомба впала в Полтавському районі, пролетівши через Скороходове.
Telegram-канал Monitor зазначає, що ворог використав плануючу авіабомбу з модулем управління та корекції, запущену тактичною авіацією з відстані близько 120 км. Експерти підкреслюють, що Росія модифікує засоби повітряного нападу, щоб збільшити дальність ураження та знизити ризики для своєї авіації.
Ймовірно, було застосовано ракетно-бомбове озброєння "Гром". Раніше, 18 жовтня, подібною бомбою росіяни вдарили по Лозовій, а в листопаді 2024 року — по селу Хухра Сумської області, за 8 км від межі з Полтавщиною.
"Гром-Е1": що відомо про бомбу, яку скинули на Полтавщину
Авіаційний експерт Костянтин Криволап розповів, що на Полтавщині був використаний, скоріше за все, універсальний міжвидовий плануючий боєприпас "Гром-Е1".
"Гром-Е1", відомий як універсальний міжвидовий плануючий боєприпас, має складнішу історію. Розробка цієї зброї росіянами почалася ще у 2013–2015 роках, але була відкладена. Лише у 2023–2024 роках вони повернулися до проєкту, модифікувавши його на основі авіаційної ракети Х-38. "Гром-Е1" важить близько 600 кг, із бойовою частиною приблизно 300 кг. Завдяки твердопаливному двигуну боєприпас розганяється до швидкості 2–2,5 Маха і може вражати цілі на відстані до 120 км. Висока точність (5–10 метрів) і швидкість роблять його значно небезпечнішим, ніж Д-30СН, але й дорожчим — ціна сягає 80-100 тисяч доларів.
"Гром-Е1" запускається з винищувачів, таких як Су-30, із розгоном до 1600 км/год на великих висотах. Саме цей боєприпас використовувався для ударів по Полтавщині, враховуючи його здатність долати значні відстані. Проте висока вартість обмежує масове застосування, роблячи його менш поширеним, ніж інші керуючі авіабомби, ті ж Д-30СН", — зазначає Фокусу експерт.
Авіабомби на Полтавщину: як протидіяти КАБам
На думку Криволапа, збивання таких боєприпасів є складним завданням через їхню швидкість і маневровість. Сучасні системи ППО, як-от Patriot, теоретично здатні перехоплювати ці цілі, але це економічно невигідно через високу вартість ракет ППО порівняно з ціною бомб.
"Дрони-перехоплювачі, такі як Sting, не можуть ефективно протидіяти через малу вагу бойової частини (200 г) і значну різницю у швидкості. Найкращий спосіб боротьби з авіаційними бомбами залишається їх знищення на етапі виробництва, зберігання чи транспортування, а не в польоті", — каже експерт.
При цьому підрядники з держав НАТО розробили вже готові рішення проти КАБів, які знаходяться на фінальній стадії розробки. Однак що це буде за зброя, наразі невідомо.
Оглядач видання "Мілітарний" Вадим Кушніков розповів, що Росія активно вдосконалює засоби повітряного нападу, намагаючись випробувати українську протиповітряну оборону. Модифіковані КАБи здатні долати від 100 до 140 км, тоді як класичні мають радіус дії до 60 км. За минулу добу вздовж кордону України ворог застосував 175 таких боєприпасів.
Кушніков пояснив, чому Росія віддає перевагу КАБам замість ракет.
"Вони є відносно дешевшими та їх багато на російських складах, оскільки вони самі ж їх виготовляють. Середня вартість одного — 150 тисяч доларів. Вартість звичайного КАБу в районі 70 тисяч доларів", — оглядач видання "Мілітарний".
Для протидії таким боєприпасам ефективними є засоби радіоелектронної боротьби, і в ЗСУ вже є певні напрацювання в цьому напрямку, зазначив експерт.
Нагадаємо, що голова Штабного фонду Третього армійського корпусу Олег Петренко оголосив про"нульову ефективність" мобільних вогневих груп ППО. Фокус дослідив, чи дійсно ці підрозділи втратили результативність, чому подібні заяви звучать саме зараз і які наслідки може мати перегляд їхньої ролі в системі протиповітряної оборони.
Також Фокус писав, що Росіявідкрила новий фронт проти української логістики, зосередивши удари безпілотників на локомотивах, а не на станціях чи коліях. Без тягової сили залізниця зупиняється, що є головною метою ворога.

