"Агресор має платити". Глава МЗС Естонії пояснив, чому потрібно використовувати російські активи

Естонія виступає за те, щоб надати Україні кредит на 200 млрд євро, який буде гарантований замороженими російськими активами. Про це міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна розповів журналістам перед засіданням ради із загальних справ у Люксембурзі, передає кореспондентка LIGA.net.

За його словами, Естонія вже три роки просуває цю тему і якщо пів року тому ніхто не хотів про це говорити, то тепер є пропозиція від Європейської комісії.

"Агресор має платити. Все складніше пояснити нашим платникам податків навіщо ми використовуємо наші гроші, гроші наших платників податків, коли замість цього ми маємо "російський мозок", який є агресивним проти України та порушує всі стандарти й правові норми", – сказав журналістам Тсахкна.

За словами естонського чиновника, зараз є політична воля скористатися замороженими російськими активами, потрібно лише правова схема, щоб досягнути бажаного результату.

На запитання журналіста про те, наскільки високими є шанси, що Бельгія дасть "зелене світло" для початку роботи з російськими грошима, Тсахкна сказав, що сподівається, що це станеться на першому етапі, хоч це й замає багато часу, адже "диявол криється в деталях".

"Ми знайдемо спосіб отримати цю позику, використовуючи заморожені російські активи, але також, як ви пам’ятаєте, ми вже використовуємо їх, як гарантії для G7 та Європейського Союзу", – наголосив естонський міністр.

Він також очікує, що Велика Британія, Норвегія, Японія, Австралія, США теж долучаться, адже потрібно спільно підтримати Україну на військовому рівні, а також у питаннях інвестицій для відновлення.

• 15 жовтня стало відомо про те, що Британія та Канада напрацьовують механізм кредитування Києва під заставу заморожених коштів Москви на майже $300 мільярдів.
• 23 жовтня лідери ЄС розглянуть питання "репараційного кредиту" для України на саміті ЄС.
• Завдяки "репараційному кредиту" Україна зможе отримувати по 45 млрд євро щороку протягом наступник трьох років – з 2026-го до 2028-го, розповів заступник міністра закордонних справ Польщі.