ЄСПЛ почав розгляд справ щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу

"20 жовтня Європейський суд з прав людини офіційно повідомив про початок комунікації у справах проти держави-агресора, що стосуються незаконної заборони у 2016 році окупаційною владою Меджлісу кримськотатарського народу", - заявив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу Ескендер Барієв.

Він нагадав, що у 2017 році за сприяння КРЦ було подано 17 індивідуальних заяв доЄСПЛ як від фізичних осіб, так і від Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів, а також інших інституцій самоврядування кримськотатарського народу у зв’язку із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Також у 2017 році було подано заяву в ЄСПЛ від Меджлісу кримськотатарського народу.

«Минуло вісім років, і нарешті ці справи почали активно розглядатися цього року. Таке тривале очікування початку розгляду пов’язано із позицією Суду, що розгляд індивідуальних справ відбуватиметься лише після розгляду міждержавних справ «Україна проти Росії» щодо Криму, рішення у яких було винесене у червні минулого року», – наголосив Барієв.

Правозахисник підкреслив, що мета цих справ полягає в тому, щоб ЄСПЛ визнав не просто спроби агресора ліквідувати діяльність певної «політичної або громадської організації кримських татар», а системний тиск на всю самоорганізацію корінного кримськотатарського народу, зокрема на його представницьку систему. Такі дії окупаційної влади є частиною геноцидальної політики Кремля та проявом расистської ідеології російського імперіалізму.

Влітку 2025 року КРЦ на запит Суду після тривалої комунікації із заявниками подали до ЄСПЛ додаткові матеріали, що стосуються переслідування представників Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів.

«...Через російську окупацію частина членів регіонального та місцевих меджлісів опинилася у в’язницях, частина через переслідування та катування була змушена виїхати на підконтрольну української владі територію України або у треті країни, а ті, хто залишився, перебувають під постійним тиском окупантів», – наголосив Барієв.

Представник заявників у Суді адвокат Борис Бабін відзначив складність визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що майже не розглядалися ЄСПЛ раніше.

"Найбільш драматичними, як на мене, тут стали справи місцевих меджлісів Херсонщини, які у 2017 році писали до Євросуду саме про ризики майбутньої агресії РФ на материкову Україну та подальших прогнозованих утисків там окупантами кримських татар, що й сталося з 2022 року", — зауважив він.

Як повідомлялося, Меджліс кримськотатарського народу подав 29 березня 2017 року скаргу в Європейський суд з прав людини на дії російської влади, які включили представницький орган кримських татар в список екстремістських організацій, заборонивши його діяльність.

Фото: ennhri.org