ЗМІ: Кіпр хоче зменшити увагу до питань оборони під час свого головування в ЄС

Кіпр планує зменшити увагу Ради ЄС до питань оборони, коли він перебере на себе головування в січні.

Це випливає з попереднього проєкту пріоритетів наступного головування, отриманого Euractiv, передає "Європейська правда".

Документ визначає пріоритети, якими Кіпр керуватиметься в своїй роботі в Раді ЄС.

Країна ЄС, яка не є членом НАТО, візьме на себе піврічне ротаційне головування в Раді на початку 2026 року, після того, як закінчиться головування Данії.

Оборона посіла центральне місце в Раді ЄС з питань закордонних справ після вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Але в новому проєкті у вступному слові до розділу про Раду закордонних справ немає жодної згадки про оборону.

Замість цього Рада закордонних справ зосередиться на "зміцненні міжнародного партнерства для захисту спільних цінностей і сприяння просуванню миру і процвітання в усьому світі", йдеться в документі.

Для порівняння, Данія зробила зусилля Європи щодо зміцнення своєї безпеки пріоритетом Ради закордонних справ.

Постійне представництво Кіпру при ЄС повідомило Euractiv, що програма перебуває на дуже ранній стадії технічної розробки, і що документ не є остаточним проєктом головування в ЄС.

У документі немає конкретних згадок про майбутній оборонний бюджет ЄС або оборонний омнібус – два документи, які інституції ЄС розроблятимуть під час кіпрського головування.

У проєкті також передбачається, що відбудеться регіональний зсув від Росії до Середземномор'я.

Загалом, у документі є лише 11 згадок слова "оборона", порівняно з 32 у пріоритетах нинішнього головування.

Посадовці можуть додати більше до проєкту документа протягом найближчих тижнів.

"Проєкт буде представлений політичній ієрархії для доопрацювання наприкінці листопада і буде презентований в середині грудня", – сказав речник кіпрського головування.

У сфері оборони майбутнє кіпрське головування зосередиться на виконанні нещодавно оприлюдненої дорожньої карти оборонної готовності, спрямованої на посилення європейської оборонної промисловості до 2030 року, а також на використанні безпечних кредитів у розмірі 150 євро для спільних оборонних закупівель.

Програма EDIP вартістю 1,5 млрд євро, яка набуде чинності після того, як депутати Європарламенту проголосують за неї в грудні, не фігурує в проєкті.

Кіпрське головування також сприятиме завершенню роботи над "Дорожньою картою ЄС-НАТО" для посилення співпраці з Альянсом, хоча не зрозуміло, що це передбачає.

Постійне представництво Кіпру в ЄС відмовилося коментувати деталі цієї дорожньої карти.

Нарешті, середземноморський острів наголошує на ролі морської безпеки.

Головування "надаватиме пріоритет безпеці критично важливих морських шляхів як ключовому елементу стійкості ЄС і захисту ланцюгів поставок", – йдеться в проєкті, який зосереджується на операціях у Східному Середземномор'ї та Червоному морі.

Однак у документі не згадується Балтійське море, яке стало головним транзитним вузлом для тіньового флоту Росії.