Як Євросоюз зібрався посилювати оборону і яке місце у ній посяде Україна

У четвер 23 жовтня лідери Євросоюзу на засіданні Європейської ради у Брюсселі обговорять плани посилення обороноздатності ЄС до 2030 року.

Ці плани прописані у презентованій минулого тижня Єврокомісією оборонній "дорожній карті".

За даними "Європейської правди", питання не є проблемним: пропозиції Єврокомісії будуть підтримані.

Докладно про те, що пропонує Єврокомісія і за рахунок чого (і коли саме) Європа планує забезпечити свою безпеку, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" у Брюсселі Тетяни Висоцької Космічний щит, дрони і Варта східного флангу: про яку оборонну політику домовляється ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Очікується, що сьогодні лідери ЄС закличуть до реалізації запропонованої Єврокомісією "дорожньої карти", причому "швидкими та масштабними темпами".

"Дорожня карта" – документ досить конкретний, що не є притаманно більшості документів Євросоюзу.

Він визначає основні задачі та дає чіткі часові маркери для їх виконання.

Головною зовнішньою загрозою для ЄС визначається, звісно, Росія.

А відповідно, ключові пріоритети: захист східного флангу, закриття "пробілів" у забезпеченні пріоритетними видами зброї та боєприпасів, спільне планування закупівель та оборонного виробництва, покращення військової мобільності між державами ЄС.

"Україна залишається першою лінією оборони Європи та невід’ємною частиною європейської системи безпеки й оборони, і ЄС продовжуватиме підтримку та поглиблену співпрацю з Україною", – йдеться в "дорожній карті".

Зокрема, Європа хоче отримати вигоду від бойового досвіду України, її інноваційних досягнень, ефективно налагодженої взаємодії цивільного та військового секторів і нарощених промислових потужностей.

А довгострокові гарантії безпеки для України Євросоюз збирається забезпечувати, серед іншого, за рахунок "репараційних позик" (reparation loan).

"Це дозволить створити передбачуване багаторічне фінансування для України та забезпечити її постійний доступ до потоку високотехнологічного військового обладнання – переважно з європейської та української оборонної промисловості – відповідно до потреб поля бою.

Такий механізм стимулюватиме промислові партнерства з європейськими компаніями для інновацій і масштабування виробництва", – йдеться у пропозиції Єврокомісії.

Ще один важливий аспект співпраці України та ЄС – створення Дронового альянсу.

Він має сприяти створенню спільних підприємств між українськими та європейськими компаніями за межами України, які поєднуватимуть європейські технології з українським досвідом і знаннями.

Україна також братиме повноцінну участь у реалізації фінансових інструментів ЄС, таких як SAFE та EDIP/Інструмент підтримки України (Ukraine Support Instrument, USI), щоб забезпечити закупівлю обладнання для України, спільно з Україною і, наскільки можливо, з української промисловості.

За мету ставиться те, щоб українська оборонна промисловість була повністю інтегрована з європейською, щоб забезпечити масштаб виробництва для України та максимально використати потенціал українських виробників для потреб європейської оборони.

Єврокомісія визначила вісім пріоритетних напрямків, на яких сфокусується оборонна стратегія ЄС.

Розвивати кожен з цих напрямків держави ЄС будуть разом.

За образом і подобою "коаліцій" з допомоги Україні будуть створюватися "коаліції спроможностей ЄС" для спільного придбання або виробництва тих чи інших необхідних озброєнь – дронів, систем ППО, боєприпасів тощо – чи закриття інших оборонних потреб.

Варто звернути увагу, що розрекламована вже раніше європейськими посадовцями "стіна дронів" тепер перетворилася на Європейську ініціативу з протидії дронам.

З регіонального проєкту антидронова ініціатива стала загальноєвропейською.

Докладніше про оборонну "дорожню карту" – в матеріалі Тетяни Висоцької Космічний щит, дрони і Варта східного флангу: про яку оборонну політику домовляється ЄС.