/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fff7b09eb5311f8a5e09562cac21f30e2.jpg)
Як Україна "провалює" реформування на шляху до ЄС і що робити
Наприкінці кожного року Європейська комісія оприлюднює "звіт про розширення" з аналізом стану справ в усіх країнах, що мають офіційно визнану перспективу вступу.
Відбудеться це і у 2025 році: посол ЄС Катаріна Матернова повідомила, що звіт оприлюднять 4 листопада.
Єврокомісія буде змушена констатувати: реформи майже зупинилися.
Утім, важливо підкреслити: наразі катастрофи не сталося.
ЄС – принаймні на цьому етапі – не робитиме висновків на кшталт того, що Україна не гідна бути кандидатом або просуватися до ЄС.
Понад те, європейські столиці, навіть знаючи про підготовку критичного до України звіту, готові дати Україні позитивний сигнал.
Про проблеми з реформами в Україні і те, що робити, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Рік стагнації, а не реформ.
На Україну чекає критичний звіт Єврокомісії.
Далі – стислий її виклад.
Правда" не раз розповідала, що переговори України про вступ до ЄС насправді не є "переговорами" у класичному значенні цього слова.
Вступний процес побудований так, що держави-кандидати мають запровадити у своє законодавство усю правову базу Європейського Союзу, адже та є обов'язковою для усіх держав членів – і для нових також.
А у процесі запровадження цих європейських стандартів представники Єврокомісії та уряду держави-кандидата мають постійно зустрічатися; погоджувати, чи все Україна робить правильно.
Простір для реальних "переговорів" у цьому процесі є, але він дуже обмежений.
Наприклад, є кілька напрямків, за якими правила та процедури не зафіксовані у ЄС чітко – це, наприклад, питання верховенства права, боротьби з корупцією та інших питань, пов'язаних із засадами демократії.
У різних державах ЄС судова система побудована відмінно, немає єдиного "правильного" стандарту.
Головне – досягти, щоб суди були чесними, рішення загалом ухвалювалися відповідно до закону тощо.
А отже, Київ може доводити, що його підхід – найправильніший.
Всі ці речі зібрані у переговорному кластері №1 "Основи".
Правила ЄС встановлюють, що прогрес у переговорах за цим кластером є визначальним для всього процесу вступних переговорів.
А з нумерованих глав цього кластера найбільше значення мають глава 23 "Правосуддя та фундаментальні права" та 24 "Юстиція, свобода та безпека".
Саме ці визначальні глави 23 і 24 є предметом "тіньового звіту", підготовленого на замовлення Єврокомісії, тож Брюссель звіряє свої висновки з висновками української громадськості.
Звертає увагу те, що громадський звіт не містить терміну "відкат реформ", хоча той цілком міг з'явитися.
Цей термін – як лакмусовий папірець.
Його вживають щодо Туреччини, Грузії – але не України.
Перш за все – через те, що ключові положення закону від 22 липня (атака на антикорупційну інфраструктуру, зокрема, НАБУ та САП) були оперативно скасовані Верховною Радою.
Документ не ховає проблем, які Україна сама для себе зробила.
Є у ньому і згадка про те, що Київ досі не прибрав усі наслідки атаки на антикор-інфраструктуру.
Опис судової реформи оперує такими термінами, як "уповільнення" і "труднощі".
У підрозділі щодо прав людини також за більшістю напрямків йдеться про те, що Україна так і не зробила очікуваних реформ.
Часом причини бездіяльності держави просто неможливо пояснити, бо є навіть готові напрацьовані та узгоджені з ЄС документи, які просто лишаються без ухвалення.
На жаль, можна констатувати, що зниження (а подекуди й завмирання) темпу реформ стало такою собі "візитівкою 2025 року".
Принаймні, у главах 23-24 лише кілька сфер – причому тих, які привертають не найбільше уваги ЄС, – є такими, де Україна може похизуватися відчутними здобутками у реформуванні.
Зараз необхідно не лише відновити реформи, а й прискорити їх у рази.
Тож Київ має, по-перше, запевнити європейських партнерів у тому, що ми це усвідомлюємо, а по-друге, показати свою здатність рухатися до вступу.
У 2025 році жодна з цих задач не була виконана.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Рік стагнації, а не реформ.
На Україну чекає критичний звіт Єврокомісії.

