МКСК презентувало дослідження доступності культурних подій та закладів

Міністерство культури та стратегічних комунікацій представило дослідження доступності культурних подій та закладів культури.

Презентація відбулася в Укрінформі.

"Це ті цифри і кроки, на які ми можемо опиратися далі для того, аби робити ще якісніші культурні послуги. Аби дійсно давати можливість відчувати, де ми є зараз, і як нам треба рухатися далі", - сказала начальниця відділу політики безбар’єрності МКСК Леся Хемраєва.

Вона наголосила, що для міністерства питання доступності культури та інформаційних послуг є пріоритетним напрямом діяльності. Зокрема, важливо забезпечити рівні можливості кожної людини брати участь у культурному житті, отримувати інформацію та отримувати послуги вільно.

"Доступність культурних послуг розширить потенціал кожної людини, того, хто хоче підтримати себе або створити культурний продукт, який буде надихати ще більше людей", - сказала Хемраєва.

Дослідження проведені спільно з Українським центром культурних досліджень та Українським культурним фондом.

Як зазначила заступниця виконавчої директорки Українського культурного фонду Юлія Урсулова, дослідження показало, що найбільшою цільовою групою закладів культури є відвідувачі старшого віку (80%). Крім того, майже 58% закладів культури та закладів мистецької освіти впроваджують формати інформаційного супроводу під час проведення культурно-мистецьких заходів. Основними з них є: друк збільшеним шрифтом, застосування простої мови, легкого читання.

"Майже кожен десятий заклад культурно-мистецької освіти застосовує субтитрування відео та аудіо українською мовою. Майже 8% забезпечені друкованими матеріалами шрифтом Брайля. Натомість практично не впроваджуються формати аудіодискрипції, тактильної моделі, перекладу жестовою мовою", - сказала Урсулова.

За словами в.о. директора Українського центру культурних досліджень Олени Іщенко, їхнє дослідження засвідчило, що найчастіше люди відвідують заклади культури двічі на рік. Перешкоди для відвідування культурних подій: проживання у сільській місцевості, фінансові труднощі, низька доступність закладів культури, віддаленість, транспортні проблеми та інше.

"Ми погрупували ці бар'єри і виділили: транспорті, соціальні, архітектурні та інформаційні. Інформаційні бар'єри найбільші", - додала Іщенко.

Дослідження «Культура без бар’єрів: рівний доступ для всіх» проводилося в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, а також плану заходів на 2025–2026 роки. Метою дослідження було визначення рівня доступності культурних просторів для різних категорій населення, виявлення основних бар’єрів та очікувань громадян щодо формування інклюзивного середовища.

Крім того, в рамках проєкту «Культура без бар’єрів» МКСК реалізувало методичні рекомендації щодо забезпечення населення доступними культурними послугами в частині врахування потреб людей з інвалідністю та «Мапу безбар’єрності».

"Методичні рекомендації - це практичний документ, який допоможе закладам культури впроваджувати принципи інклюзивності на практиці. Від планування простору до організації подій та використання простої мови комунікації... "Мапа безбар’єрності" - інтерактивний інструмент, який реалізовано разом з компанією ЛУН. Цей онлайн-інструмент дозволить побачить рівень фізичної та інформаційної доступності культурних установ по всій Україні. А також сприятиме системному моніторингу безбар'єрності у всіх сферах культури", - сказала заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Як повідомляв Укрінформ, у червні цього року перша леді Олена Зеленська оголосила про запуск всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», спрямованої на просування принципів безбар’єрності та залучення людей до творення України без бар’єрів.