Обсяги клікбейту в українському сегменті Фейсбуку дуже зросли за останні три роки - аналітик

В українському сегменті Фейсбуку за останні три роки суттєво зросли обсяги клікбейту та шахрайства.

Про це повідомив під час онлайн-включення на презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк.

“Обсяги клікбейту і шахрайства в українському сегменті Facebook та в інших соцмережах суттєво зросли з 2022 року. Цьому сприяла низка факторів, серед яких є і російська агресія, яка створила нові теми, які можуть експлуатувати маніпулятори – тема війни, обстрілів військових”, - зазначив Бурдяк.

Аналітик закцентував увагу на розвитку інструментів ШІ, який зараз дозволяє згенерувати значні обсяги контенту за секунди, і при цьому - дуже дешево.

За його словами, штучний інтелект також сприяє і клікбейтним маніпуляціям, і рекламному шахрайству.

“Щоб протидіяти цим загрозам, потрібно співпрацювати з (різними – ред.) платформами (на кшталт Фейсбуку – ред.) і намагатися знайти спільні конструктивні рішення, а також - проводити інформаційно-просвітницькі кампанії серед користувачів, на яких, власне, таргетуються і клікбейт, і шахрайство”, - зазначив він.

Бурдяк повідомив, що вони розробили відповідні рекомендації для звичайних користувачів платформ і для Meta зокрема (материнська корпорація, яка володіє Facebook – ред.).

За його словами, користувачам потрібно перед взаємодією з будь-яким типом контенту, який викликає емоційну реакцію, ставити запитання про те, хто його поширює і навіщо, тобто - критично аналізувати дописи, з якими вони взаємодіють.

“Також варто перевіряти деталі сторінки, яка поширює клікбейтний контент. Окрім того, потрібно також дивитися, чи візуальний контент, тобто зображення або відео, містять ознаки контенту, який був згенерований ШІ”, - порадив Бурдяк.

Аналітик поінформував, що Meta варто розглянути можливість підвищити прозорість сторінок, зокрема для сторінок, які мають дуже багато підписників і постійно велике охоплення. За його словами, варто обмежити цим сторінкам можливість приховувати країни, з якої вони адмініструються.

“Окрім того, варто провести аудит алгоритмів маркування і рекомендації контенту, згенерованим ШІ, бо зараз алгоритми Meta з цим не справляються. І варто переглянути політику щодо маніпулятивних візуалів, які не є відвертою дезінформацією, але, тим не менш, спрямовані на введення користувачів в оману”, - сказав представник ЦЕДЕМ.

Говорячи про протидію шахрайській рекламі, він зазначив, що звичайним користувачам рекомендується не вірити гучним обіцянкам легкого заробітку чи заробітку за хвилини та завжди перевіряти офіційні джерела.

Окрім цього, людям варто перевіряти сторінки держустанов і слідкувати за медіа з «Білого листа» перевірених медіа, додав Бурдяк.

“Інша рекомендація для користувачів - аналізувати рекламні сторінки, бо дуже часто це сторінки-одноденки, які мають дивні назви і були створені нещодавно. Варто дивитись на домен сайту, куди ця рекламна сторінка особу переспрямовує. І не потрібно ніколи нікому передавати дані до своїх акаунтів чи карток”, - зауважив аналітик.

На його думку, Meta потрібно вдосконалити модерацію реклами за словами-тригерами.

“Бо все одно алгоритми Meta пропускають реклами, які обіцяють легкий заробіток чи навіть оренду акаунтів, що вже порушує правила самого Meta. І потрібно удосконалити виявлення таких ключових слів та активніше видаляти цю рекламу чи навіть не допускати такі пости до стадії реклами”, - сказав він.

Бурдяк поінформував, що, окрім того, платформам варто розглянути можливість додати опцію скарги на діпфейки публічних осіб і на фінансове шахрайство.

“Тобто, якщо я бачу рекламу, в якій використовується якась відома особа, яка начебто рекламує якийсь медпрепарат, то потрібно додати опцію скарги на цей діпфейк публічних осіб і швидше розглядати такі скарги”, - пояснив аналітик.

Як повідомлялося, у Києві відбулася презентація дослідження “Спіраль залежності: як алгоритми YouTube просувають конспірологію та пропаганду”.

Фото: DPA