Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад
Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад

Видання мережі The City долучаються до розробки стратегій розвитку громад, спонукають місцеву владу доробити ремонт у лікарні та роздають гранти на розвиток бізнесу.

Три місяці тому Агенція медійного росту «Або» запустила другий сезон проєкту «Медіатори громад». У ньому журналісти видань мережі The City виступають медіаторами — стають посередниками між різними частинами громади та допомагають знайти й впровадити розв’язання проблем. У проєкті, який утілюють за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, беруть участь десять локальних редакцій із різних регіонів України. «Детектор медіа» розповідає, як локальні редакції перейшли від лайфстайлу до журналістики впливу.

Після років повномасштабної війни громади стикаються з браком ресурсів, потребами відбудови та зростанням напруги у взаємодії «жителі — влада — бізнес — вразливі групи». Бракує простих і доступних процедур раннього врегулювання конфліктів, а також каналів, де сторони можуть безпечно проговорити інтереси й дійти згоди.

У рамках проєкту «Медіатори громад» редакції мережі The City виступають модераторами, збирають інформацію, ініціюють діалоги та супроводжують домовленості до конкретних управлінських рішень.

«Мережа The City — це понад 45 видань, багато з яких у прифронтових громадах сходу й півдня. На початку заснування видання мережі The City були насамперед про лайфстайл: історії людей, події, креативну рекламу. Проте повномасштабне вторгнення кардинально змінило ситуацію: сьогодні ж частина цих редакцій — нейтральні майданчики діалогу, які не просто описують проблеми, а супроводжують громади від виявлення виклику до спільного рішення. Це реальна трансформація місцевих медіа в інструмент дії та довіри, яка може стати прикладом для всіх локальних медіа», — каже Марія Оринчак, керівниця напрямку Research and Development Агенції медійного росту «Або».

Як це працює

Редакції для участі в проєкті відбирали закритим конкурсом мережі The City. Участь у ньому взяли 29 редакцій.  Ще на етапі подання команди мали визначити дві пріоритетні проблеми, які хочуть змінити своєю роботою у межах проєкту. Спектр тем — від вербування молоді ворогом до відсутності сполучення між центром громади та віддаленими населеними пунктами. Конкурсні заяви оцінювали за кількома критеріями, основними з яких були чітке формулювання ідеї, соціальна значущість, реалістичне та зрозуміле бачення реалізації.

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад - Фото 1

Редакторка Переяслав.City Валентина Батрак та журналістка Іванна Данюк на акції «Зупинись. Вшануй». Червень 2025 р.

Редакції, що ввійшли до проєкту, щомісяця отримують контент-план з орієнтовними форматами, у межах яких можуть працювати над своїми темами. У контент-плані є як класичні журналістські формати лонгриди, інтерв’ю, так і інтерактивні, популярні серед аудиторії відеоформати, тести, картки у соцмережах.

«План гнучкий, адже у пріоритеті не конкретний, прописаний у плані тип контенту, а можливість наблизитися до запланованого результату. Окрім класичних журналістських форматів, команди також організовують обговорення, дискусії, виїзні тренінги тощо», — каже менторка проєкту Марта Ониськів.

Що було раніше

Перший проєкт із розвитку журналістів-медіаторів Агенція медійного росту «Або» втілювала у 2024 році. Тоді участь у проєкті також брали десять команд локальних медіа. Програма містила інтенсивну навчальну складову з онлайн-тренінгами й офлайн-кампусами.

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад - Фото 2

Журналістка Гард. City Наталія Клименко на інтерв'ю

«Тут теж було багато суттєвих перемог, проте найбільш знаковий випадок — це створення громадської організації “Гард туристичний” у місті Південноукраїнськ. Команда якось зібрала на круглий стіл тим, кому небайдужа тема розвитку туризму в місті. І з того моменту регулярно й системно розвивають цей напрям, проводять події, мережуються з іншими організаціями. Це той випадок, коли імпакт проєкту дуже довготривалий», — каже менторка команди Марта Ониськів.

Які результати

Більшість редакцій поточного проєкту теж уже мають успіхи, хоч проєкт триває лише три місяці.

Так, до прикладу, у рамках проєкту «Знам’янка.City» запустила онлайн-опитування про стан доріг у віддалених селах громади. В опитуванні взяли участь 11 014 респондентів, при тому, що живе в громаді 12 206 людей.

Після опитування редакція провела офлайн-зустрічі з представниками різних сіл, у двох випадках до обговорення долучилися старости й відразу на місці допомогли розв’язати кілька проблемних питань.

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад - Фото 3

Виїзна зустріч

Після зустрічей два села зібралися на толоки, а їхній староста створив особисту сторінку у фейсбуці, де звітує про зроблене та ділиться планами.

«Якщо чесно, ми не очікували таких результатів уже за перші три місяці. Особливо вразила Суботцівська громада — активність людей, їхня готовність долучатися до проєкту, говорити про проблеми, об’єднуватися, змінювати своє село. Спочатку було трохи страшно — відповідальність велика, хотілося зробити все правильно. Але з підтримкою наших менторів цей страх швидко перетворився на впевненість. У складних моментах завжди є до кого звернутися за порадою, і це дає силу рухатися вперед. Мені дуже подобається цей проєкт, бо він живий — люди читають, коментують, беруть участь в опитуваннях, звертаються до редакції. А найприємніше — бачити, що громада не просто реагує, а реально діє. Коли після зустрічей люди збираються на толоки, створюють сторінки, щоб звітувати й ділитися новинами, — розумієш: зміни вже почалися. І це надихає», — каже редакторка «Знам’янка.City» Катерина Матко.

Протягом кількох місяців редакція «Глухів.City» розпитувала містян, якого бізнесу їм бракує. Розповідали й про успішні приклади тих, хто наважився почати власну справу.

А 19 вересня «Глухів.City» оголосив про набір у свою грантову школу. За два тижні редакція отримала 12 заявок від жителів Шосткинського району Сумщини. Вісім пройшли відбір. Школа навчить, як заснувати й вести власну справу, а також як писати успішні грантові заявки, щоб отримати фінансування на розвиток.

«Для мене це був новий досвід, адже багато років я спеціалізувався винятково на медійних грантах. Але коли з колегами думали, чим ми можемо допомогти громаді, окрім інформування, то вирішили спробувати допомагати підприємцям з надією на те, що вони створюватимуть нові робочі місця. Запуск школи виявився непростим, адже у нашій місцевості до грантів ставляться досить скептично. Проте охочих відкрити чи розширити власну справу виявилося достатньо. Люди хотіли спробувати свої сили у громадському харчуванні, обробці дерева, виготовленні ключів, дитячих гойдалок, наданні послуг друку. Ми обрали ті заявки, які на нашу думку принесуть найбільшу користь для громади, адже спрямовані на розв’язання проблем людей. Навчання тривають уже другий тиждень, у нас були як індивідуальні консультації, так і групові заняття. Вже підготували шість проєктів, які подали донорам, зараз чекаємо на результати, розуміючи, що не в усіх вийде перемогти з першого разу», — розповідає Олександр Соломко, шеф-редактор «Глухів.City».

У місцевій поліклініці Шостки люди з інвалідністю не мають змоги відвідати вузькопрофільних спеціалістів, які приймають на другому поверсі, бо не мають туди доступу.

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад - Фото 4

Редакція «ШосткаNews.City» звернулася до місцевої депутатки, взяла інтерв’ю у головного лікаря поліклініки, який визнав проблему з доступністю. Як результат міськрада прийняла рішення про відновлення ремонтних робіт, що повинні забезпечити доступність поліклініки. Їх призупинили ще у 2020 році: спочатку через пандемію, пізніше — повномасштабну війну.

А журналісти «Куп’янськ.City» й газети «Вісник Куп’янщини» пишуть про потребу написання Стратегій розвитку громад у Куп’янському районі. Пояснення просте: без цього документа громада не зможе отримати жодної гривні на капітальні видатки, навіть на відбудову об’єктів критичної інфраструктури.

«Підбираючи тему, ми орієнтувалися передусім на потреби прифронтових громад — гуманітарне забезпечення земляків і відбудову, відразу після закінчення бойових дій. Вивчення законодавства й консультації з експертами дали нам розуміння, що будь-які ресурси важко залучити в громаду, у якої немає Стратегічного плану. І на момент старту проєкту цей документ був створений тільки у двох із восьми громад, що входять до складу Куп’янського району. Метою побудови партнерських взаємовідносин із громадами було довести, що редакція місцевого медіа може бути майданчиком для комунікації з населенням, а не лише друкованою газетою, про яку адміністрації згадують два рази на рік, коли законодавство вимагає оприлюднити рішення про бюджет. Тому вагомим результатом для нас стала довіра жителів, які активно долучалися до наших опитувань і відкрито висловлювали свої думки. Щодо представників влади, то, на жаль, ще є випадки, коли вони прислухаються до російських ботів, які прагнуть витіснити українську пресу з прикордонних територій. Звісно, медіа — це не дрони, які справді допомагають військовим, і не відзнаки для Героїв, на які витрачають кошти місцевих бюджетів. А проте втрата медіа може мати незворотні наслідки. Тому, сподіваємося, “Медіатори” допоможуть, і редакції надалі залишатиметься не тільки в Стратегіях громад, а й серед дієвих партнерів для розв’язання нагальних питань», — розповідає редакторка «Куп’янськ.City» Ольга Полтавець.

Медіа як посередники: як локальні редакції розв’язують проблеми громад - Фото 5

«Куп’янськ.City» і газета «Вісник Куп’янщини» випустили публікації та провели два заходи з експертами на цю тему. Після — Куп’янська міська і Петропавлівська сільська військові адміністрації офіційно оголосили про початок розробки Стратегій. А Петропавлівська адміністрація запросила редакторку-медіаторку Ольгу Полтавець до своєї робочої групи.

«Це лише кілька знакових історій з роботи медіаторів. Для деяких змін, звісно, потрібно більше часу, однак ці приклади доводять: локальна журналістика сьогодні — це значно більше, ніж просто інформування. Це про здатність бути медіаторами діалогу й розвитку — від виявлення проблем до їх розв’язання», — підсумовує Марія Оринчак.

Фото надані агенцією Або

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader