Нові російські КАБ: чим загрожує українським містам оновлена керована авіабомба
Нові російські КАБ: чим загрожує українським містам оновлена керована авіабомба

Нові російські КАБ: чим загрожує українським містам оновлена керована авіабомба

Оновлені керовані авіабомби отримали більшу дальність і адаптивні системи наведення – що це змінює у тактиці ударів і як влада та військо мають реагувати.

Російські керовані авіабомби (КАБ) пройшли чергову трансформацію: у нових модифікаціях поєднують плануючі поверхні з додатковими рушійними блоками та вдосконаленими алгоритмами наведення.

У підсумку боєприпаси стали здатні долати більшу відстань після скидання та точніше триматися курсу навіть за часткового глушіння – це відкриває для нападника можливість вражати цілі глибше в тилу, зменшуючи ризики для літака-носія.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі.

Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації.

Чим відрізняються нові КАБи.

У технічному вимірі нові версії керованих авіабомб мають дві ключові відмінності: по-перше, додаткові двигуни або підсилювачі тяги, які збільшують дальність польоту; по-друге, більш стійкі системи наведення, що поєднують інерційну навігацію, супутникові корекції та адаптацію до перешкод.

Це дозволяє запускачу атакувати з відстаней, на яких носій уже менш уразливий для наземних засобів ППО.

Головні ризики для міст і критичної інфраструктури.

Оновлені КАБи змінюють «геометрію» загрози:.

зростає глибина ураження: цілі в тилу, що раніше вважалися відносно захищеними, опиняються в зоні ризику;.

збільшується інтенсивність і дешевизна атак: КАБи дешевші в експлуатації, ніж деякі ракети, тож ворог може завдавати частіших ударів;.

ускладнюється раннє виявлення: низька або плануюча траєкторія та швидка фаза заходу дають менше часу на реакцію;.

синхронні загрози: комбінування КАБів із дронами, РЕБ і ударами по ППО створює мультизадачну картину, що ускладнює оборону.

Критичні об'єкти – енергетика, водопостачання, транспортні вузли, медичні заклади – стають пріоритетними цілями через їхній вплив на життєздатність міст.

Навіть одиночне влучання по підстанції чи компресорній має наслідки для сотень тисяч людей.

Що робити: стратегія захисту.

Ефективна відповідь потребує багатошарового підходу, що поєднує технології, позиційну оборону та логістику:.

Інтеграція датчиків і управління.

Єдина мережа радарів, акустичних і оптичних датчиків з автоматизованою системою розпізнавання дає шанс виявити загрозу на ранній фазі.

Посилення дальнього ударного потенціалу.

Щоб відсунути носії за межі досяжності КАБів, потрібні засоби, які можуть діяти глибоко в тилу противника: далекі ракети, дальня авіація, модернізовані ЗРК.

Розвиток РЕБ як елементу комплексу.

Сучасні комплекси радіоелектронної боротьби можуть дезорієнтувати наведення боєприпасів – але ефективні вони лише в комбінації з перехопленням.

Удар по логістиці супротивника.

Підрив або ускладнення процесів підготовки і зберігання боєприпасів змушує ворога витрачати ресурси й знижує інтенсивність атак.

Швидке впровадження інновацій.

Модульні системи раннього виявлення, дрони-патрулі та мобільні ППО можуть давати оперативний ефект, коли розгортаються швидко і в тестованих конфігураціях.

Ефективність захисту міст залежить не тільки від техніки: важлива координація між військовими, енергетиками, місцевою владою та цивільними службами.

Підготовка планів евакуації, резервування генерації та збереження запасів критичних ресурсів – це частина протидії, яка зменшує втрати від вдалих ворожих ударів.

Джерело матеріала
loader