Менше "надії", більше "сили": як змінився Сі Цзіньпін перед зустріччю з Трампом — аналіз The Economist

Президент США Дональд Трамп готується до зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном, яка запланована на 30 жовтня у Малайзії і має стати однією з найважливіших дипломатичних подій під час його другого повернення до влади. Це будуть їхні перші особисті переговори за останні шість років, які відбудуться після великого турне Трампа по ключових азійських союзниках Америки. Напередодні розмови двох лідерів видання The Economist опублікувало аналіз риторики Сі Цзіньпіна, який показує зміну свого світогляду від обережного прагматика до впевненого у своїй місії автократа.

Дослідження базується на аналізі понад 14 тисяч промов, статей і виступів китайського лідера, опублікованих із 2013 року, зокрема в партійному виданні People’s Daily. Загалом база містить понад 20 мільйонів ієрогліфів, що у 20 разів більше, ніж у китайському перекладі Біблії. Аналіз лексики показав, як за роки правління Сі змінилися теми, акценти й тональність його висловлювань.

Згідно з висновками The Economist, у риториці китайського лідера дедалі частіше звучать мотиви сили, захисту та глобального лідерства. Зокрема словосполучення "сильна країна" з'являлося лише у 7% промов у 2013 році, а нині вже у 23%. Фраза про "зміни, яких не бачили сто років", яку Сі повторював у розмовах із Владіміром Путіним, стала з’являтися у 10% виступів. На думку аналітиків, це свідчить про його переконання, що світовий баланс сил зміщується на користь Китаю.

Якщо у 2013 році словосполучення "висока якість" з'являлося лише у 3% промов Сі Цзіньпіна, то у 2025-му цей показник досяг 40%. Активно зростає і частота вживання понять "цифровий" (із 1% до 14%), "технології" (із 17% до 27%) та "штучний інтелект" (із майже нульового рівня до 13%). Сі також говорить про "великі справи" (із 1% до 15%) у контексті відродження Китаю. Його зростаючий глобальний вплив може бути однією з причин, чому він трохи частіше згадує Тайвань (із 4% до 7%).

Натомість слова "надія" (із 47% до 24%) і "турбота" (із 19% до 9%) поступилися місцем більш владним категоріям: тепер він любить "керувати".

Зараз Сі менше відчуває потребу "боротися" (53% до 38%) або "вірити" (21% до 8%), але більше прагне "захищати" (2% до 17%) і "оберігати" (35% до 49%). Він бачить менше "проблем" (52% проти 36%) у сучасному Китаї, ніж раніше, і більше "порядку" (4% проти 17%).

За словами аналітиків, ці зміни можуть свідчити про зростання зарозумілості Сі. Його промови стали менш відкритими до обговорення.

"Сі, здається, менше зацікавлений у спробах "зрозуміти" (24% проти 5%), ніж "вказати" (46% проти 69%). "Обговорень" стало менше (з 16% до 6%), і він менш зацікавлений у "думках" (з 25% до 10%)", — пишуть аналітики.

Цього року Сі Цзіньпін в основному обмінювався думками з іншими главами держав. Хоч "самокритика" ніколи не була помітною (1% у 2013 році), у 2025-му вона вперше зникла з його лексикону.

"Він говорить як лідер, який перебуває на вершині своєї кар'єри. Але межа між впевненістю і зарозумілістю може бути дуже тонкою", — підсумували у The Economist.

Нагадаємо, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, американські та китайські чиновники досягли “дуже успішних” рамкових домовленостей перед майбутнім самітом Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна