Кремль показує «тіньовий флот» як «незалежну логістику»: аналіз комунікаційної стратегії РФ

Міжнародні санкції, запроваджені проти Росії, змусили Кремль активно використовувати так званий тіньовий флот танкерів для їх обходу. Як свідчить аналіз інформаційної стратегії Кремля щодо тіньового флоту, який провів Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, дії російських державних ЗМІ та представників влади спрямовані на мінімізацію присутності теми тіньового флоту в російському медіаполі, але водночас використовують її для дискредитації міжнародних санкцій.

Зазначається, що офіційна риторика Кремля показує тіньовий флот або як чергову «антиросійську вигадку» та «фейк» Заходу, або як «незалежну логістичну систему» транспортування енергоресурсів. Так, речниця МЗС РФ Марія Захарова у жовтні 2025 року заявила, що «ЄС вигадав неіснуюче поняття тіньового флоту». Посол РФ у Данії Владімір Барбін назвав дії із забезпечення санкційного режиму «спробами піратства» і пообіцяв, що вони «жорстко присікатимуться».

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив про готовність «вживати заходів» та попередив про ризики «непередбачених наслідків для світових енергетичних ринків».

Інтенсивність використання терміну «тіньовий флот» у російському сегменті ЗМІ та соцмереж (1,7 тис. публікацій з охопленням 8,5 млн переглядів у 2025 році) переважно є реакцією на запровадження чи анонсування міжнародних санкцій або републікацією іноземних матеріалів. Найбільш активно від початку 2025 року питання висвітлюються у виданнях «Известия» (140 публікацій), «Иносми» (15 публікацій), «Коммерсантъ» (9 публікацій), ТАСС, EADaily (по 6 публікацій), «Нефтегаз.ру», «Комсомольская правда», РБК (по 4 публікації).

Аналіз показав, що державні структури РФ просувають кілька паралельних наративів, щоб змістити фокус уваги. Зокрема Кремль офіційно не визнає існування «тіньового флоту», але водночас неформально визнає наявність у РФ «альтернативних» логістичних механізмів. Паралельно міжнародні санкції подаються як незаконні і спрямовані на «економічне уярмлення Росії» в рамках нібито змови західних урядів та глобалістів. Це посилює загальний антизахідний та антиглобалістський наратив, зокрема, через меседж про те, що «санкції несуть загрозу світовій енергетичній безпеці».

Стратегія щодо тіньового флоту часто зводиться до юридичної площини, де Росія звинувачує Європейський Союз у порушенні норм міжнародного права та принципів вільного судноплавства. Одночасно МЗС РФ, Кремль та інші офіційні структури періодично транслюють «силову» риторику, просуваючи наратив про захист суверенітету та погрози «вживати заходів», які призведуть до «непередбачуваних наслідків». Крім того, широко використовуються маніпуляції темою екологічних ризиків, а відповідальність за них перекладається на країни, що запроваджують санкції.

Серед інших наративів виділяється теза, що «Росія захищає власний суверенітет і світову енергетичну безпеку від зазіхань Заходу».

Центр стратегічних комунікацій попереджає про ризики інтеграції цих маніпуляцій до загальних антиглобалістських (антизахідних, постколоніальних) та екологічних наративів, популярних у країнах Заходу та Глобального Півдня.

Про те, як ЄС може ефективно боротися з "тіньовим флотом" Путіна, в статті "Росія влаштувала нову війну й одержала неочікувану відповідь" писав Володимир Кравченко.