У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б"
У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б"

У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б"

Минулого тижня Європейська Рада не змогла ухвалити рішення про виділення репараційної позики для України. Для Києва ці кошти важливі: лише наступного року український уряд потребує 60 мільярдів євро зовнішнього фінансування для покриття всіх оборонних потреб.

Чому не вдалося ухвалити рішення, як Фіцо погрожує не підтримати пропозицію і чи не втрачає Україна допомогу з боку ЄС – читайте в матеріалі 24 Каналу. У цьому нам допомогли розібратися Аманда Пол – заступниця керівника програми та старша політична аналітикиня програми "Європа у світі" Центру європейської політики (EPC), а також Ян Бонд – заступник директора Центру європейських реформ (CER).

Чому Бельгія не підтримала рішення?

Домовилися домовлятися далі. Минулого тижня лідери ЄС вирішили перенести обговорення репараційної позики для України на грудень, коли вони знову зберуться у Брюсселі. Цього ж разу досягти одностайності не вдалося. Причиною стала позиція Бельгії. Країна, що зберігає більшу частину заморожених активів Росії в депозитарії Euroclear Bank, сумнівається у правовій основі такого рішення.

Єврокомісія пропонує спрямувати заморожені активи Росії на фінансування кредиту в 140 мільярдів євро. Схема доволі пряма: через бельгійську компанію Euroclear ці кошти перетворять на борговий інструмент.

У Брюсселі наголошують – усе цілком відповідає міжнародному праву. Втім, Бельгія з цим не погоджується: країна побоюється, що саме вона буде нести основні юридичні ризики в разі судових позовів з боку Росії.

"Ми забираємо гроші Путіна, які зараз заморожені, і ми можемо дозволити йому забрати гроші назад. І, звичайно, всі ці компанії, які будуть конфісковані, почнуть пред'являти до нас претензії. Тож це ризики. Повинна бути прозорість щодо ризику. Повинна бути прозорість щодо правової основи для рішення. Я її ще не бачив. Вони (Європейська комісія – 24 Канал) не представили мені аргументів міжнародного права, на яких може ґрунтуватися це рішення. І нам потрібна прозорість щодо всіх російських заморожених грошей в інших країнах", – пояснив прем'єр Бельгії Барт де Вевер перед ветуванням рішення.

У коментарі 24 Каналу Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ (CER), наголосив, що суд Бельгії з Росією через використання заморожених активів є малоймовірним. На думку експерта, фінансування оборонних потреб України має бути не лише на плечах європейських платників податків, а й на Росії, яка сама почала війну.

У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б" - Фото 1

Ян Бонд

заступник директора Центру європейських реформ (CER)

Бельгія хвилюється, що якщо ЄС використає ці активи як заставу для кредитів, а Україна не зможе їх повернути, тоді Росія подасть до суду на Бельгію в якомусь міжнародному трибуналі, і Бельгії доведеться відшкодовувати ці кошти. Мені це здається малоймовірним, але навіть якщо такий ризик існує, факт залишається фактом: агресор – Росія – не платить за завдані збитки, тоді як Україна та європейські платники податків мають це робити, попри те, що в нас є сотні мільярдів євро російських грошей, які можна було б використати для компенсації шкоди або для фінансування оборони України.

Тим часом Аманда Пол, заступниця керівника програми та старша політична аналітикиня програми "Європа у світі" Центру європейської політики (EPC), вважає, що Бельгія має повне право для занепокоєння: в ЄС поки не представили гарантії фінансової безпеки для цієї країни.

У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б" - Фото 2

Аманда Пол

заступниця керівника програми та старша політична аналітикиня програми "Європа у світі" Центру європейської політики (EPC)

Бельгія наполягає, що будь-який план має передбачати надійний механізм розподілу ризиків між усіма країнами-членами ЄС, щоб вона не несла тягар самостійно. Прем’єр-міністр де Вевер не хоче, щоб його країна опинилася «під ударом» через можливі майбутні юридичні позови з боку Росії. Він вимагає, щоб ризики були розділені, але наразі вважає, що решта ЄС не надала Бельгії чітких гарантій.

І хоча Єврокомісія наголошує, що юридична відповідальність має бути спільною для всіх 27 країн-членів ЄС, на практиці не всі готові розділити ризики. Як пояснює Ян Бонд, у Бельгії побоюються, що якщо Росія виграє справу в суді, союзники можуть відмовитися від спільної відповідальності, залишивши країну сам на сам із наслідками.

Роберт Фіцо може стати новою перешкодою для виділення грошей

І поки в ЄС працюють над тим, як задовольнити побоювання Бельгії проти ідеї використання заморожених активів, ще одна країна почала виступати проти. Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо не підтримує цю ідею. За його словами, Словаччина допомагатиме Україні медичною допомогою або розмінуванням, але не фінансуватиме військові потреби України.

Також він попередив: у відповідь Росія може конфіскувати будівлі чи кораблі, що належать європейським державам.

Я відмовляюся від участі Словаччини в будь-якій фінансовій схемі, яка допомогла б Україні впоратись з військовими витратами,
– сказав словацький прем'єр.

До речі, прем'єр Бельгії немає жодних проблем із фінансуванням військових потреб України. Після публікації видання Politico, яке назвало його "поганим хлопцем" і поставило в один ряд з дружніми до Москви Робертом Фіцо і Віктором Орбаном, політик наголосив, що його країна щодня заявляє про підтримку України й він готовий вести перемовини, аби рішення на користь Києва таки схвалили до кінця року.

"Заморожені активи залишатимуться замороженими до кінця війни, що завжди було філософією цих активів. Але для решти – питання відкрите. Цю проблему доведеться повернути на розгляд, бо час спливає. Думаю, до кінця року нам потрібне рішення, щоб підтримати Україну у війні та вирішити її фінансові проблеми. Я готовий, бажаю і здатний це зробити", – зазначив де Вевер.

Щодо позиції Фіцо, Ян Бонд зазначає: це типова риторика словацького прем’єра, яка, втім, на відміну від Орбана – не заважає ухваленню рішень на користь Києва. Він нагадав, що раніше Роберт Фіцо підписав спільну заяву 26 країн-членів ЄС, тож, на відміну від Угорщини, не заявляв про незгоду з позицією ЄС щодо України.

У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б" - Фото 3

Ян Бонд

заступник директора Центру європейських реформ (CER)

Отже, наразі, на мою думку, це радше риторика, ніж реальні дії з боку Фіцо. Але, безумовно, якби я був українським політиком, я уважно стежив би за його кроками, намагаючись зрозуміти, чи можна якось вплинути на Фіцо, чи це просто ще одна проблема, яку доведеться обходити – як і угорську.

Чи залишається Євросоюз гарантом допомоги для України?

Тим часом поки в ЄС думають, як точно не порушити міжнародне право, для України питання фінансування залишається відкритим. Український уряд неодноразово повторював: оборонні потреби Києва на 2026 рік становлять 120 мільярдів доларів. І якщо половину від цієї суми Україна може покрити, то ще 60 мільярдів – потребують зовнішнього фінансування. Зокрема, це важливо й для можливості придбання американської зброї, яку нова адміністрація в Білому домі не погоджується надавати безплатно.

Ян Бонд вважає, що Євросоюз і надалі підтримуватиме Україну. Проте виділених коштів з боку ЄС та інших західних союзників, на його думку, недостатньо ні для військових потреб, ні для відновлення цивільної інфраструктури, що дедалі частіше стає мішенню російських атак.

У ЄС заблокували 140 мільярдів євро для України: чому це велика проблема і чи існує план "Б" - Фото 4

Ян Бонд

заступник директора Центру європейських реформ (CER)

Тож кошти, які надають європейські платники податків, набагато менші, ніж ті, що можна було б отримати з активів російського центрального банку. І навіть якщо Захід продовжить фінансування на рівні цього року, цих грошей не вистачить, щоб змінити хід війни – не кажучи вже про відновлення зруйнованого.

На думку Аманди Пол, Єврокомісія повинна представити більш конкретний і переконливий план до грудневого саміту. Вона додає, що це питання є надзвичайно терміновим, враховуючи нестабільне фінансове становище України. І дійсно: у Брюсселі вже почали готувати план "Б".

Як повідомляє Politico, Єврокомісія готує документ із кількома варіантами підтримки України, включно з випуском спільного боргу, репараційним кредитом на основі російських активів або навіть припиненням фінансування, яке фактично підтримує лише Угорщина.

Видання зазначає, що під час саміту кілька європейських лідерів уже говорили про необхідність спільного боргу, якщо питання з активами не буде вирішене. Проте ця ідея зустрічає опір через високий рівень заборгованості багатьох країн і ризик політичної кризи всередині ЄС.

В Єврокомісії підтвердили: дійсно готуються різні варіанти щодо фінансування України.

"На цій основі відбудеться обговорення і, сподіваємося, буде прийнято остаточне рішення на наступному засіданні Європейської ради", – сказала речниця ЄК Паула Піньо.

Тим часом союзники України не сприймають відкладене рішення, як поразку. Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що саміт минулого тижня не поховав пропозицію Єврокомісії використати заморожені активи Росії. За його словами, це дозволило підсвітити технічні питання, які вимагають рішення. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сподівається, що рішення буде ухвалене до Різдва.

"Звичайно, є технічні деталі, але в першу чергу це політичне рішення. Я думаю, що ми повинні працювати таким чином, щоб у нас було рішення до Різдва. Щоб ми могли забезпечити фінансування України на наступні роки", — сказала вона.

Теги за темою
Євросоюз Бельгія
Джерело матеріала
loader
loader