Девальвація гривні неминуча: експорт сировини веде в тупик

Збільшення ВВП в Україні на основі експорту з країни сировини стимулюватиме і відповідне зростання в країну імпорту споживчих продуктів, але така схема працюватиме лише до певного часу, після чого піде економічний відкат, пише у статті «День бабака»: чи зможе українська економіка зростати без відкатів» економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Він наводить показники рівня складності економік і показник експорту в них:

• Туреччина — експорт 256 млрд дол., ВВП 1,12 трлн дол., відношення експорту до ВВП — 23%;
• Польща — експорт 354 млрд дол., ВВП 0,91 трлн дол., відношення експорту до ВВП — 38%;
• Південна Корея — експорт 632 млрд дол., ВВП 1,713 трлн дол., відношення експорту до ВВП — 37%;
• Аргентина — експорт 66 млрд дол., ВВП 0,65 трлн дол., відношення експорту до ВВП — 10%;
• Україна (2021 рік) — експорт 56 млрд дол., ВВП 0,2 трлн дол., відношення експорту до ВВП — 28%.

Аналітик зауважує, що тривали зростання імпорту потребує і відповідного збільшення експорту, але  у питанні експорту сировини є фізична стеля зростання.  Тому коли збільшення сировинного експорту зупиниться, а імпорт і надалі продовжить рости, то зростатиме і торговельний дефіцит.

«До певної межі у рамках платіжного балансу торговельний «мінус» буде компенсовано кредитами та трудовими трансфертами, але після проходження критичної точки у 10% ВВП спрацює той самий відсікач швидкості, або девальвація гривні. Валютний еквівалент ВВП буде скориговано на менший рівень, нівелюючи кількарічні здобутки зростання», - пояснює Кущ.

Ситуацію можна буде змінити лише за рахунок переходу до складніших моделей експорту, які дадуть Україні можливість експортувати товари щонайменше  на 250–350 млрд дол. на рік, що в кілька разів вище поточного об’єму.

Таке зростання паралельно дозволить наростити ВВП до 0,7–1 трлн дол., а це у свою чергу дасть можливість забезпечити витрати на оборону в мирний час без зовнішньої допомоги на рівні 50 млрд дол. Щорічно.

«В іншому разі на нас чекає так звана пастка бідності», - прогнозує аналітик та додає, що аграрно-сировинна модель розвитку традиційно є найкращим середовищем для середовище для формування рентної, сировинної, корупційної моделі економіки.