Як змінилися умови торгівлі з ЄС і як вони вплинуть на український експорт

29 жовтня запрацювала нова торговельна угода між Україною та ЄС, яка замінює додаток Угоди про асоціацію щодо графіку лібералізації ввізних мит сторін.

Це перший системний перегляд взаємних умов доступу на ринки України та ЄС після початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі майже десять років тому.

Нові домовленості ще раз підтверджують, що ввізні мита на промислову продукцію, крім як щодо харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів, у взаємній торгівлі відсутні.

Залишаються лише мита у торгівлі продукцією сільського господарства та харчової промисловості, однак і цей перелік звужується порівняно з тим, про що Україна та ЄС домовлялись у далекому 2012-му.

Про нові умови торгівлі і її наслідки читайте в статті Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Батіг та пряник від ЄС: за якими правилами буде здійснюватися торгівля з Україною.

Далі – стислий її виклад.

З боку ЄС нова угода передбачає дуже ретельний перегляд тарифних квот, які діють щодо українського експорту.

Із 36 тарифних квот, що були визначені у початковій угоді, зараз залишилась 31.

Чотири, зокрема на гриби та продукцію з обробленого молока та молочних вершків, були скасовані повністю.

Лише чотири тарифні квоти не змінено: на яловичину, свинину та ягнятину, які Україна поки не може експортувати через обмеження, які стосуються безпечності харчової продукції, а також на сигарети та сигари.

Для решти тарифних квот як мінімум відбулося збільшення безмитного обсягу, а для багатьох – також суттєвий перегляд їх наповнення.

Наприклад, були вилучені з-під дії мит окремі товари зі ще шести тарифних квот.

Зокрема, це стосується йогуртів, кефіру, виноградного соку та протеїнових концентратів.

Чотири тарифні квоти були об’єднані у більші дві.

Це стосується крохмалю та обробленої продукції з цукру.

Була навіть створена одна нова – на борошно, за рахунок виведення його з тарифних квот на пшеницю, ячмінь та кукурудзу.

Про це давно просили виробники, бо конкурувати у заповненні безмитного обсягу з поставками зерна було майже нереально.

Деякі тарифні квоти були розширені дуже суттєво.

Наприклад, для цукру нова тарифна квота у п’ять разів вища за початкову, для меду – майже у шість разів, для круп – у більш ніж чотири рази.

В цілому нові домовленості збільшують потенціал безмитного експорту товарів, на які поширюється дія тарифних квот, на 35% порівняно з умовами Угоди про асоціацію 2014 року.

Однак цього, на жаль, замало для нівелювання наслідків завершення автономних торговельних заходів.

Він тривав до червня 2025 року.

За оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та German Econimic Team (GET), експорт України в ЄС скоротиться на $1,1 млрд порівняно з 2024 роком, незважаючи на нові тарифні квоти.

Найбільше падіння спостерігатиметься для пшениці.

Також постраждає експорт ячменю, курятини, яєць, меду та яблучного соку, для яких нові тарифні квоти менші за обсяги експорту в ЄС у 2024 році.

Україна теж переглянула доступ виробників з ЄС на свій ринок.

Ще одним важливим елементом нових домовленостей є перелік виробничих стандартів, які Україна зобов’язалася запровадити до кінця 2028 року.

Необхідно привести у відповідність до норм acquis ЄС українське законодавство щодо добробуту тварин, кормів, ветеринарних лікарських засобів, використання пестицидів, забруднення води, промислових викидів та ГМО.

Якщо Україна не виконає зобов’язання, сторони можуть повністю або частково повернутися до умов доступу початкової зони торгівлі (ПВЗВТ), а якщо виконає – можлива подальша лібералізація.

Докладніше – в матеріалі Вероніки Мовчан Батіг та пряник від ЄС: за якими правилами буде здійснюватися торгівля з Україною.