Адвокатка і жертва путінізма: справа Монтян та реакція z-спільноти на неї

Наприкінці жовтня 2025 року Росфінмоніторинг оголосив Тетяну Монтян «екстремісткою» та «терористкою», порушивши проти неї кримінальну справу за «публічні заклики до екстремістської діяльності» (частина 2 статті 280 КК РФ). ФСБ провела обшук у її московській квартирі, вилучила всю техніку, заблокувала банківські рахунки. Колишня захисниця активістів Майдану та бійчиня із корупцією в системі ЖКГ, яка з 2021 року виїхала до Росії, отримала громадянство, стала Z-пропагандисткою та авторкою RT, раптом опинилася в ролі жертви того самого режиму, якому слугувала. Лояльність Монтян виявилася недостатньою через конфлікт із «охранотою», критику корупції тепер вже в Росії та  злочинних дій Росії на Донбасі, які призвели до гуманітарної катастрофи. Ця справа — дзеркало путінської системи, де навіть колаборанти стають «екстремістами», якщо перестають тотально адвокатувати режим Путіна та переходять червоні лінії непослуху.

Українські націоналісти та ЖЕКі

Монтян починала свою кар’єру як адвокатка та правозахисниця. На початку 2000-х захищала активістів організації УНА-УНСО, яких тоді переслідувала влада; приводом  для цього стала їхня участь в кампанії «Україна без Кучми». У 2004 році Монтян допомагала команді Віктора Ющенка збирати докази фальсифікацій президентських виборів.

У 2000-х вона боролася з корупцією в системі реєстрації нерухомості, була поборницею місцевого самоврядування, ділилася досвідом створення ОСББ у багатоповерхівках різних міст України. А також переклала низку наукових праць в галузі самоврядування, зокрема книгу американської дослідниці Елінор Остром «Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії» про те, яким чином організувати використання спільних ресурсів, щоб уникнути і надмірного споживання, і адміністративних витрат. Виграла чимало судових процесів, ініційованих комунальниками проти звичайних, переважно незаможних, громадян, а також боролася за культурну спадщину Києва – стояла біля витоків організації «Збережи старий Київ» захищала від забудови територію Жовтневої лікарні, Пейзажну алею та чимало подвір'їв Харківського масиву і Дарниці.

Однак під час Революції Гідності 2013–2014 років Монтян змінила вектор: називала події на Майдані «олігархічним бунтом», критикувала нову владу за «фашизацію» та втрату суверенітету. Антизахідні настрої, поїздки на окупований Донбас, і поступово Монтян стає апологеткою «русского мира». Восени 2014 року Монтян балотувалася до Верховної ради від партії «Спільна дія» в одномандатному виборчому окрузі № 212,  але не пройшла. З 2015 року і до моменту втрати посвідки адвокатки у 2023 року була захисницею Руслана Коцаби, якого українське правосуддя звинувачувало у державній зраді та перешкоджанні діяльності ЗСУ. В 2016 році Монтян виступила на стороні захисту Віти Заверухи, учасниці Євромайдану та АТО (воювала у складі ОПТГ при полку «Азов», в батальйоні «Айдар»). Згодом Монтян почала виступати на проросійських пропагандистських телеканалах. Регулярно їздила на тимчасово окуповані РФ території Донецької та Луганської областей та закликала до «припинення вогню та ведення переговорів». Вела збори коштів для гуманітарної допомоги мешканцям прифронтових населених пунктів окупованих  територій.

Ще до повномасштабного вторгнення Монтян завела декілька каналів на різних медійних платформах, зокрема Youtube і Телеграм, де публікувала різноманітний контент — від кулінарних рецептів, порад догляду за котами, розповідей про особисте життя та своїх чотирьох синів, до кількагодинних стрімів із коментуванням поточної політичної ситуації. Попри суголосся з іншими рупорами російської пропаганди, приміром, із Анатолієм Шарієм чи наративами каналів Медведчука та Мураєва (куди її не запрошували), перебувала до них в опозиції, або й навіть відкрито конфліктувала з ними.

Тетяна Монтян відома своїм агресивним, провокативним і часто вульгарним стилем викладу. Вона поєднує юридичну аргументацію з емоційними вибухами, нецензурною лексикою та сарказмом. Вона використовує сленг і пейоративи («хохли» - українці, «кастрюлеголові» - учасники Майдану, «наглосакси» - британці, «Салорейх» - Україна, Зелебобус тощо). У ефірах Монтян переходить на крик, перебиває співрозмовників, її фірмовий прийом — «рознос» опонентів із детальним розбором їхніх помилок, але завжди з особистим приниженням.

Монтян культивує образ «правдорубки без фільтрів», при цьому у своїх ефірах вона неодноразово поширювала наративи російської пропаганди.   Зокрема про те, що Захід перетворив Україну на плацдарм проти Росії, Україна втратила суверенітет, Україна порушує мирні домовленості з донецькими та луганськими незаконними утвореннями і нібито прицільно вбиває населення Донбасу, а Путіну слід було захопити всю Україну в 2014 році. Заданими СБУ, «Монтян регулярно… закликає до зміни меж державного кордону України та підтримки окупаційних угруповань. Також вона масово поширює дезінформацію про ситуацію в Україні через власні канали на Ютуб і в Телеграм, які нараховують майже півмільйони підписників». Українські спецслужби повідомили їй про підозру в лютому 2023 року за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади); ч. 1 та ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України); ч. 1 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників).

Монтян у Росії: конфлікт з «охранотою»

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну держава-агресорка долучила пропагандистку до засідання Ради Безпеки ООН, присвяченого Мінським угодам. Там Монтян назвала Україну «колонією колективного Заходу» та заявила, що та не бажає вести діалог із представниками окупованих територій і «вбиває мирне населення Донбасу». Після 24 лютого 2022 року вона підтримала вторгнення Росії в Україну й продовжує це робити. З 2023 року стала авторкою пропагандистського телеграм-каналу «Спеціально для RT».

Окрім закликів нищити Україну та воювати проти «колективного Заходу», Монтян публічно критикувала певний сегмент російських пропагандистів та z-блогерів. Конфлікт Тетяни Монтян з так званою «охранотою» — це не просто персональна сварка в російському медіапросторі, а приклад "чистки" в кремлівській пропагандистській машині. «Охранотою» (або «охранителями») Монтян називає групу лояльних владі журналістів, блогерів і телеведучих, які захищають будь-які рішення Кремля без будь-якого критичного сприйняття. Головним «охранителем» для неї став Володимир Соловйов — один з найвпливовіших російських пропагандистів. Конфлікт між ними спалахнув ще в 2023 році через її різку критику корупції в російській армії та неефективності «СВО», «зливі» солдатів на «м’ясні штурми». А у травні 2025-го в інтерв’ю блогерам вона викрила масові дезертирства та крадіжки в російському Міноборони, що викликало обурення серед «охраноти». Соловйов звинуватив Монтян у «зливі інформації» та «роботі на СБУ». Він також казав, що блогерка присвоювала кошти, зібрані для російських військових. Це звинувачення швидко поширилося в проросійських пабліках.

«Тепер Соловйов визначає хто “свій”, а хто “чужий”»

Думки пропагандистів щодо внесення Монтян у список російських екстремістів розділилися. Такий висновок можна зробити із 78 публікацій у проросійських і російських телелеграм-каналах, які мають сто і більше тисяч підписників. Дані надала компанія LetsData.

Зрадник Олег Царьов  назвав “шляхетним чоловічим вчинком”  заяву  пропагандиста-уродженця Сумщини Юрія Подоляки на на підтримку Тетяни Монтян. А от Анатолій Шарій, давній недруг Монтян, вирішив відігратися на Монтян і написав у своєму телеграм-каналі із майже 1,5 мільйона підписників: «Тетяна Монтян крала на зборах “на СВО”». Логічний фінал».

Цим Шарій засвідчив близькість до «російських державних пропагандистів». Адже тезу про нібито крадіжки Монтян на зборах для окупантів поширювали російські державні телеканали і критикували ідеологічно ближчі до російських «воєнкорів» ресурси. 

«На «Вести 24» вийшов репортаж тривалістю понад шість хвилин, в якому розповідають про те, яка Монтян погана і агентка СБУ. Але найкрутіше — що всі, хто скидався на її збори на користь армії Росії, тепер можуть потрапити під статтю про фінансування тероризму, кажуть в ефірі державного каналу. За це все велике спасибі особисто Володимиру Соловйову, тому що збори z-ників і так падають дуже сильно, а тут, думаю, взагалі обрушаться. Але сам факт, що з телеекранів залякують громадян, що донатячи на армію Росії, вони можуть нарватися на кримінальну справу, — вже класний і божевільний», — написав російський опозиційний блогер із 206 тисячами підписників у телеграмі Майкл Накі. 

Звинувачення у розкраданні допомоги  російським військовим, які воюють в Україні, є одним із аргументів, до якого вдаються пропагандисти під час конфліктів. Тетяна Монтян, наприклад, теж казала про Володимира Соловйова, що він краде гроші, які збирає на безпілотники. А коли Монтян розповідає про свої кримінальні справи, то каже лише про кримінальну справу за частиною 2 статті 280 Кримінального кодексу Росії. Вона стосується закликів у медіа до «екстремістської діяльності». 

Частина пропагандистів називали критику Тетяни Монтян на фінансованих із державного бюджету медіа «подвійними стандартами». Адже там той же Володимир Соловйов промовляє речі, які теж тягнуть на кримінальну справу про екстремізм чи дискредитацію російської армії, але отримує не проблеми із законом, а підтримку влади. Ці «подвійні стандарти російського правозастосування» у каналі із 175 тисячами підписників ілюстрували склейкою відео Соловйова, де він пропонував розстрілювати російських воєнкомів-хабарників і стріму Монтян, де вона пропонувала робити те саме із «охранотою», як Соловйов.    

У іншому пості в цьому ж телеграм-каналі писали, мовляв, Монтян дуже допомагає Росії тим, що «завдяки авторитету Тетяни Монтян серед хохлів як адвоката і громадського діяча - значна кількість жителів колишньої України там, в тилу ворога, тепер не словом, а ділом допомагають боротьбі з укрофашизмом і сприяють СВО». 

«Ніхто не дурень і всі прекрасно розуміють, яким чином український адвокат опинилася в Росії і підтримує СВО. Усі в подібних ситуаціях очікують підтримки та захисту. Від даної ситуації та її подальшого розвитку прямо залежить довіра та авторитет Росії там, де вона шукає друзів серед ворогів. Кожен, хто роздумує, чи стати йому на наш бік, дивиться на цю ситуацію і запитує - ви захищаєте друзів Росії, ви здатні їх захищати? Побачимо», — закінчили публікацію у телеграм-каналі з 177 тисячами підписників.

У телеграм-каналі на 232 тисячі підписників коментували, що у Росії розмивається поняття лояльності. Щоб бути пропагандистом і не мати проблем із законом недостатньо любити лише Путіна, а треба ще й не критикувати Соловойова: 

«Якщо на початку СВО політичні репресії виправдовувалися війною «за наших», то зараз поняття «своїх» виявилося розмитим і знеціненим: іноагент Марков був абсолютно лояльним до Кремля, іноагент Альохін був абсолютно патріотичним, екстремістка Монтян всіма фібрами душі ненавиділа режим Зеленського і вболівала за ЗС РФ, не зазіхаючи на авторитет Путіна. Єдине, що їх об'єднує - гострий конфлікт з головним пропагандистом РФ Володимиром Соловйовим. Фактично виходить, що саме він тепер визначає, хто “свій”, а хто “чужий” і “ворог народу”».

Різними були і характеристики Монтян. У повідомленнях про внесення Монтян до списку екстремістів її називали «українським адвокатом», «юристом і публіцистом». Російські опозиційні медіа описували Монтян «Z-пропагандисткою» і цікавились «хто наступний у них» на внесення до переліку «іноагентів». «Проросійською журналісткою із України» називали Монтян у спільному проєкті “Голосу Америки” та «Радіо Свобода» - телеканалі «Настоящєє врємя». На додачу до різних визначень багатий життєвий досвід Монтян теж додав матеріалів критикам - у телеграм-каналах фокусувались на словах і діях Монтян у минулому, які мали ілюструвати  її ворожість Росії:

«А всі забули, що Монтян у 2015 році розмовляла виключно українською мовою. Крим вважала українським і вимагала повернути. Путіна називала ху..лом», — написали у телеграм-каналі зі 175 тисячами підписників.

Суголосно пропагандист із 125 тисячами підписників у телеграмі написав, що Тетяна Монтян була адвокаткою представників забороненої в Росії організації УНА-УНСО. Однак ве це Монтян робила за роки до втечі на окупований Донбас і в Росію. І Монтян у Росію впустили і дозволили працювати лише до того моменту, поки її погляди не стали перечити картині світу, яку конструює офіційна російська пропаганда.

За що поплатилась Монтян?

Як говорить блогер Денис Казанський, Монтян звикла, що в Україні вона може робити будь-що, поширювати будь-які антивладні чи антиукраїнські заклики (принаймні до 2022 року), і їй за це нічого не буде. Вона продовжувала так діяти і в Росії. Втім, в Росії критика влади та публічне інакомислення караються. Казанський припускає, що Кремль «віддячив» пропагандистці не так за конфлікт з «охранотою» чи заклики до російських солдат вбивати своїх командирів, якщо ті відправляють їх в завідомо смертоносні та програшні «м’ясні штурми», а радше за те, що вона розповідала, що насправді Росія робить на ТОТ. За її версією, Пушилін та його соратники спеціально спровокували водну кризу на Донбасі, щоби привозити і продавати жителям ТОТ воду та добряче заробляти на цьому. Казанський переконаний, що саме це «викриття» могло стати основною причиною справи проти Монтян. «Монтян та інших зрадників України топчуть, ображають, нагадують їм українське минуле, закликають репресувати. Хмари згущуються над ними. Хороший приклад, що буває з українцями, які зрадили свою країну задля прислуження російським нацистам» — резюмує Казанський.

Іронія в тому, що Монтян, яка зрадила Україну заради «русского міра», тепер платить за цю «зраду», але з не очікуваного боку. «Охранота» — це не просто команда Соловйова, а символ монолітності путінського режиму, де будь-яка критика, навіть від z-патріотів, трактується як екстремізм. Цей скандал ілюструє, як Кремль «очищає» свої ряди: спочатку толерують колаборантів, як Монтян, а потім карають за «недостатню лояльність», адже в Росії немає місця ні для зрадників, ні для тих, хто критикує Путіна та його злочинні дії.