Дослідники знайшли 3000-річний вавилонський гімн: його розшифрували за допомогою ШІ

Раніше невідомий хвалебний гімн, створений близько 1000 року до нашої ери, ідентифікував професор Луїзіанського університету Енріке Хіменес. Використовуючи штучний інтелект, науковець об’єднав понад 30 фрагментів стародавніх рукописів, що дозволило вперше відтворити повний текст твору, присвяченого величі Вавилона, повідомляє SciTechDaily.

“Це захопливий гімн, який описує Вавилон у всій його величі та дає уявлення про життя його мешканців — чоловіків і жінок”, — зазначає Хіменес.

Вавилон, заснований близько 2000 року до нашої ери в Месопотамії, був колись найбільшим містом світу і культурним центром давньої цивілізації. Його тексти записували клинописом на глиняних табличках, більшість із яких збереглася лише фрагментарно. Ці таблички нині вивчають і зацифровують у межах “Платформи електронної вавилонської бібліотеки”, яку створив Хіменес.

Штучний інтелект допомагає зіставляти уламки табличок, що належать до одного тексту. Подібний процес раніше міг би тривати десятиліттями. 

“Завдяки нашій системі з ШІ ми ідентифікували 30 рукописів, пов’язаних із цим гімном, і змогли реконструювати його повністю”, — пояснює Хіменес, професор стародавніх близькосхідних літератур Інституту ассиріології LMU.

Гімн, який складається з близько 250 рядків, імовірно, створений на початку першого тисячоліття до нашої ери. Текст прославляє місто, його архітектуру, ріку Євфрат і природу навколо. 

“Його написав вавилонянин, який хотів прославити своє місто. Автор описує будівлі в місті, а також те, як води Євфрату приносять весну та озеленюють поля. Це тим більше вражає, що збережена месопотамська література скупа на описи природних явищ. Дивно, що такий поширений у свій час твір залишався невідомим дотепер”, — додає дослідник.

Окрім опису архітектури та природи, гімн містить унікальні згадки про роль жінок у вавилонському суспільстві, зокрема як жриць. Там також описується ставлення мешканців міста до іноземців, яке характеризується шанобливістю.

Руїни стародавнього Вавилона, розташовані за 85 кілометрів на південь від Багдада, столиці Іраку. Нині вони входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Фрагмент із відновленого тексту. Він описує Євфрат — ріку, що живила місто:

Євфрат – це її річка, створена мудрим володарем Нудіммудом.

Вона втамовує спрагу луків, насичує очеретяні зарості,

Виливає свої води в лагуну і море.

Її поля рясніють травами і квітами,

На її луках, що пишно квітнуть, проростає ячмінь,

з якого, зібраного, складають снопи,

Стада і отари лежать на зелених пасовищах,

Багатство і пишність – те, що личить людству –

Даруються, примножуються і королівськи надаються.

Раніше археологи Ендрю Джордж та Джунко Танігучі завершили розшифровку чотирьох стародавніх вавилонських табличок, які містять найдавнішу відому компіляцію місячних знамень та складають 61 пророцтво. Ці тексти свідчать про те, що вавилонські астрономи-радники царя ретельно відстежували рух Місяця та планет, вірячи, що ці небесні рухи контролюються богами й можуть передбачити майбутнє держави та її правителя.