Юристи назвали найчастіші види спорів під час постачання сировинних товарів
Юристи назвали найчастіші види спорів під час постачання сировинних товарів

Юристи назвали найчастіші види спорів під час постачання сировинних товарів

Юристи назвали найчастіші види спорів під час постачання сировинних товарів

Дедалі частіше трапляються ситуації, коли покупець не оплачує товар за контрактом, або виникають питання щодо якості продукції. За таких умов постачальник не може завершити контракт і отримати маржу, на яку розраховував.

Про це розповіла партнерка AGA Partners Ірина Мороз під час конференції Fat-and-Oil Industry-2025. 

Статистика компанії AGA Partners щодо сировинних спорів за рік свідчить, що найбільше випадків — 28% — це неоплата поставлених товарів.

  • 17% — непоставлення товару;
  • 13,2% — демередж;
  • 12% — інше;
  • 11,5% — форс-мажор;
  • 9,3% — неприйняття товару;
  • 5% спорів стосується якості;
  • 3,8% — ускладнення контракту.

«Випадки неоплати поставлених товарів часто виникають з європейськими компаніями. Тому питання перевірки надійності контрагента надзвичайно важливе на етапі укладання контракту. Друге місце за кількістю — це непоставлення товару, або фактично відмова покупця від прийняття товару. Найчастіше такі ситуації відбуваються, коли ринок змінюється, і є розуміння, що цей товар можна продати дорожче, і приймається комерційне рішення не виконувати наявний контракт, а продавати товар дорожче. І ці спори, як правило, призводять до права компенсувати різницю в ціні», — пояснює Ірина Мороз.

Вона додає, що завжди актуальне питання з форс-мажором, оскільки під час постачання в Україні відбуваються постійні обстріли в портах, і продавцям потрібно мати додатковий захист у договорі. 

«Станом на сьогодні у нас відкривається нова епопея з експортними квотами, і ми отримували багато запитань — чи можна не виконувати контракт, якщо введені додаткові квоти на експорт товару», — розповідає юристка. 

Також Ірина Мороз відмічає кількість спорів щодо якості поставлених товарів. За її словами, найчастіше це ситуації, коли покупці вимагають надати знижку, аргументуючи тим, що після перевірки товару на якість їм він не підходить. 

«З нашої практики з такими спорами щодо якості можна боротися, тому що зазвичай під час висування таких претензій покупці не виконують вимоги під час семплінгу і перевірку якості товару під час його розвантаження. І це дає можливість оскаржувати їхні результати якості, заперечувати проти дисконту і вимагати оплату повної вартості товару», — зазначає Ірина Мороз.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Джерело матеріала
loader