Росія відправляє на війну непропорційно багато представників нацменшин - ЗМІ

У Росії найвищий рівень мобілізації та смертельних втрат на війні непропорційно припадає на нацменшини, зокрема тюркські народи, що врешті-решт може призвести до внутрішньої дестабілізації.

Про це йдеться у матеріалі “​​Росія дедалі більше покладається на тюркські меншини та маргіналізовані групи населення для підтримки військових зусиль” експерта й політичного радника Андрія Бузарова для турецького видання Türkiye Today, передає Укрінформ.

“З огляду на зростаючі виклики на полі бою, які стали широко визнаними як всередині, так і за межами Росії, Кремль все частіше прагне компенсувати свої військові втрати, активізуючи мобілізаційні зусилля серед національних меншин по всій країні”, - вказується у статті, яка включає результати різноманітних досліджень та статистичні дані.

Як зазначається, від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну РФ непропорційно цілеспрямовано атакувала етнічні групи з віддалених та економічно неблагополучних регіонів, розглядаючи їх як політично безпечніше та соціально придатне джерело живої сили. Зокрема серед 10 регіонів, які зазнали найбільших втрат населення, - республіки Тива, Бурятія, Алтай, Саха (Якутія) та Калмикія.

Дослідження показують, що в Бурятії з лютого 2022 року зафіксовано щонайменше 2 470 загиблих. Це близько 252 смертей на 100 тисяч населення - майже у 18 разів більше, ніж у Москві, де цей показник становить 9,2. У 2024 році Башкортостан і Татарстан також вийшли в лідери за втратами, а в окремих малих поселеннях корінних народів, де мешкають лише кількадесят  сімей, мобілізували десятки чоловіків.

Також у публікації йдеться про Північний Кавказ. Автор нагадує, що цей регіон має тривалу історію протистояння російському імперському тиску. За офіційними даними, тут також зафіксовано втрати: понад 800 загиблих у Дагестані, сотні - у Північній Осетії, Кабардино-Балкарії та Інгушетії. При цьому саме в Дагестані у 2022 році відбулися масові протести проти мобілізації.

Окремо наводяться дані щодо залучення до війни проти України вихідців із країн Центральної Азії. Лише у першій половині 2025 року до ЗС РФ могли долучитися понад 2 тисячі громадян Узбекистану, майже тисяча - Таджикистану та сотні - Казахстану й Киргизстану. Частина з них підписувала контракти з метою отримання громадянства або працевлаштування, інші - під тиском, зокрема через загрозу депортації.

“Ці механізми вербування та мобілізації підкреслюють, як Москва розглядає неросійські регіони не як партнерів, а як джерела робочої сили, яку можна витратити”, - підкреслює автор.

У разі зростання статистики непропорційних втрат серед цих груп населення, експерт прогнозує внутрішню дестабілізацію в етнічно різноманітних республіках Росії та міжнародний репутаційний удар по Москві, оскільки меншини дедалі більше усвідомлюють свою інструменталізацію у російській “військовій машині”.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні минулого року Росія вийшла з європейської рамкової конвенціїпро захист національних меншин.

Фото: ГУР МОУ