«Саме завдяки таким заходам вона продовжує жити». Суспільне вручило нагороди лауреатам Програми імені Ірини Цибух
Програми для молодих журналістів імені Ірини Цибух - це ініціатива Суспільного, спрямована на розвиток молодих медійників із регіонів України. Учасники програми отримали можливість три місяці стажуватися на «Суспільне Новини», працювати з менторками, розвивати власні журналістські проєкти та долучатися до створення контенту, який відповідає стандартам журналістики.
Програма була започаткована цього року з метою формування покоління журналістів, які вміють працювати з темою пам’яті, фіксувати реальність війни й розуміють цінність Суспільного як незалежної інституції. Саме на цих напрямах була сфокусована робота журналістки та продюсерки Ірини Цибух на Суспільному. З початком повномасштабного вторгнення вона доєдналася до добровольчого батальйону «Госпітальєри», загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку.
«Ми нагороджуємо лауреатів Програми підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух. І хоча мені все ще складно говорити про неї в минулому часі, я розумію, що саме завдяки такій програмі, завдяки цим заходам, вона продовжує жити, і ми продовжуємо її роботу. І це зараз надзвичайно важливо», - сказала на початку заходу ведуча події і проєкту «Суспільне. Студія» Олеся Вакуленко.
![]()
Олеся Вакуленко
Суспільне отримало 60 заявок від молодих журналістів для участі у програмі.
У результаті всіх етапів конкурсного відбору лауреатами програми підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух стали Марія Кудіна, Роман Сєврюкові Юлія Франчук.
Як прокоментувала «Детектору медіа» керівниця програми, членкиня правління Суспільного Марія Фрей, найскладніше членам експертної ради було визначити трьох з п’яти фіналістів.
![]()
Марія Фрей
«Я пам'ятаю одне власне захоплення, коли ми обрали між кандидатами. Воно стосувалось Романа. Я сказала, що саме заради таких людей, як Роман, Ірина їздила на Донбас. Вона хотіла їх там знайти, вона хотіла їх забрати з окупації, вона хотіла допомогти їм віднайти свою українськість. Що стосується Марії, то нас вразило те, що вона поїхала закордон, навчалася там. І визначила для себе самостійно, що повертається в Україну. А це теж, на нашу думку, резонувало з життєвим шляхом Ірини. Що стосується Юлії, то вона вразила нас своєю історією, що вона познайомилася з Іриною вже після її смерті на фестивалі «ЧекаФест». Вона відчувала цей зв'язок з Іриною, якого, на жаль, не сталося в реальному житті. Нам дуже хотілося дати їй можливість побачити і дізнатися про Ірину ще більше, завдяки тому, що вона би попрацювала у нас в команді, в якій свого часу пощастило і вдалось попрацювати Ірині», - розповіла Марія Фрей.
Тож, цього вечора молоді журналісти представили результати свого стажування на Суспільному, розповіли, чого навчились, та як в подальшому будуть застосовувати ці знання.
Багато теплих слів під час події звучало і на адресу Ірини Цибух, яка навіть після смерті, продовжує залишатись для багатьох людей стимулом та натхненням.
«Ще два роки назад, у листопаді 23-го, у свої 25 років вона отримала свій перший орден «За заслуги» з рук Президента України. А у червні 2024-го її нагородили другим орденом «За заслуги» вже посмертно. 26 лютого 2025-го року їй присвоєно звання Героя України з удостоєнням «Золота зірка» посмертно за особисту мужність, героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу. Ірина стала для мене символом молодої, незалежної, нескореної України. Де б вона не була, чи на Суспільному, чи на фронті, вона весь час була на передовій. Вона була частиною Суспільного від початку реформи. Я вважаю, що Ірина до нас повернулася саме з цим проектом для молодих журналістів», — сказала голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа.
![]()
Світлана Остапа
Голова правління Суспільного Микола Чернотицький пригадав, що «якщо Ірина бралась за якусь справу, то доводила її до ідеалу», а цією програмою Суспільне продовжує те, що робила журналістка.
«Нам важливо продовжувати розбудовувати чесну журналістику. Я вірю, що ви сміливо будете говорити про важливі речі. Сподіваюся, що продовжите свій шлях в журналістиці, і дякую Ірі за те, що вона продовжує робити нас кращими», — звернувся Микола Чернотицький до лауреатів програми.
Микола Чернотицький
Генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного Христина Гаврилюк розповіла, що Ірина Цибух «завжди фокусувалась на тому, що журналістика має сприяти порозумінню».
«Вона не має обирати кращу сторону, не має стигматизувати, не має повчати, вона має допомагати зрозуміти досвід одне одного. І це одна з місій Суспільного. Я сподіваюся, що під час цього стажування на Суспільному ви зрозуміли це. І ви зможете, або залишившись в нашій команді, або в іншому місті, продовжувати робити ті речі, які були для Іри важливими», — зазначила Христина Гаврилюк.
Христина Гаврилюк
Особливим моментом заходу стали слова мами Ірини - Оксани Цибух.
«У своєму посмертному листі до брата, який насправді можна розбирати на цитати, як дороговказ, Ірина говорила про розуміння себе. Головне — знати, хто ти є для себе. І тільки тоді кожен зможе рухатись далі, рости і при цьому мати сміливість бути собою. І я хочу побажати вам, молодим журналістам, і команді Суспільного берегти те, що було для Іринки найважливішим: гідність, свободу, професійність, розуміння того, хто ти є для себе. А все це неможливо без любові», - у форматі відеозапису звернулась до лауреатів програми Оксана Цибух.
Оксана Цибух
З лауреатами програми продовж трьох місяців працювали менторки — Оксана Сенів, Анастасія Іванців та Аліна Клименко. Вони супроводжували учасників під час стажування і «польових» проєктів.
Нагороди для лауреатів Програми імені Ірини Цибух
Для лауреатів Романа Сєврюкова, Юлії Франчук та Марії Кудіної Програма підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух стала глибоким особистим досвідом. Вони разом досліджували тему меморіалізації, працювали над власними журналістськими проєктами та вчилися втілювати пам’ять у дії.
Роману Сєврюкову 22 роки, він родом з області, яка нині знаходиться в окупації, там залишились його рідні. Юнак вирішив жити в Україні, закінчив вищий навчальний заклад в Одесі за спеціальністю «Журналістика».
Роман Сєврюков
Під час заходу він поділився своїм досвідом навчання фотосправи і спроб роботи з відеоформатами, зокрема, як ведучого ютуб-проєкту «Несеться». Текстовий матеріал Романа вже можна читати на сайті «Суспільне Новини».
«Я планую залишатись в журналістиці, хочу працювати в журналістиці. Можливо, на Суспільному, можливо, якщо доля повернеться по-іншому, в інших медіа. Головне, що в журналістиці, тому що це для мене важливо, і я би хотів бути в цій сфері», - розповів «Детектору медіа» Роман Сєврюков.
Юлії Франчук 21 рік. Про програму вона дізналась під час перебування на «Чека Фесті» у Львові. «Це був період моїх роздумів про те, як я можу бути більш корисною для своєї держави, для війська. Я розглядала кілька для себе варіантів. Я мала досвід роботи smm-меджеркою і я розуміла, що я вмію працювати з людськими історіями, вмію подавати цей матеріал так, щоб його прочитали. Це дуже гарно можна реалізувати в журналістиці, в фіксації досвіду війни через людські історії», - розповіла Юлія Франчук.
![]()
Юлія Франчук
Участь у Програмі імені Ірини Цибух допомогла їй глибше осмислити людей у війні, їхню потребу бути почутими й видимими. Зустріч зі звільненим із семирічного полону Ігорем Кір’яненком зворушила увагою і повагою до української мови. Вразили також і історії партнерок загиблих військових, які не мали статусу дружин, — невдовзі їх теж опублікують на сайті «Суспільне Новини».
Марії Кудіній 24 роки, вона закінчила виш в США, повернулась додому, бо їй було важливо «робити відеоісторії про війну в Україні».
«Коли побачила опис програми, одразу зрозуміла, що буду на неї подаватися. Це дуже збігається з моїми цінностями і кар’єрними амбіціями. Я прагну бути відеожурналісткою, яка концентрується саме на темі травмочутливої журналістики у контексті війни», - розповіла Марія Кудіна.
![]()
Марія Кудіна
Сценарії, монтаж відео, пошук героїв — у цих напрямах працювала Марія, а її фінальна робота, історія подружжя Гриняків, які бережуть пам’ять про свого загиблого сина, ходять його стежками у гори, — перегукується зі словами Ірини Цибух, її вірою в те, що пам’ять — це дія. «Я хочу працювати в документалістиці, хочу знімати документальне кіно. Я буду шукати можливості працювати в цій сфері», — поділилась своїми планами Марія Кудіна.
Членкиня правління Суспільного та подруга Ірини Цибух Марія Фрей наприкінці події звернулась до молодих журналістів зі словами підтримки.
«Щоб підготуватись, я погортала нашу переписку з Іриною. І в цій переписці найчастішими словами були “дякую” і “люблю”. Вони зустрічались більше сотні разів. Були слова “я в тебе вірю”, “у тебе вийде”. І сьогодні я з цими словами іду до вас. Бо саме ці емоції вдячності й любові до Ірини зробили цю Програму можливою. І сьогодні, окрім відчуття вдячності й любові, у мене ще є відчуття віри у вас. Те, що я говорила Ірині, я тепер кажу вам: “я дуже у вас вірю”. Дуже вірю в ваші переконання, дуже вірю в те, що ви почали робити, і вірю, що ви будете це робити й далі», - сказала Марія Фрей.
![]()
Лауреати Програми разом зі своїми наставниками
Вона також повідомила, що Програма підтримки молодих журналістів імені Ірини Цибух буде продовжена і наступного року.
Фото: Суспільне
Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».

