Бюджет-2026: конструктиви і негативи
Бюджет-2026: конструктиви і негативи

Бюджет-2026: конструктиви і негативи

Бюджет-2026: конструктиви і негативи

Верховна Рада готується до розгляду проєкту бюджету на 2026 рік у другому читанні. Головними рисами проєкту є пріоритетне спрямування ресурсів на ведення збройної боротьби з агресором, започаткування нових соціальних, медичних і освітніх програм при скороченні реальної величини видатків на соціальний захист, необґрунтоване збільшення видатків на державне управління та обслуговування боргу, звуження інвестиційного компонента бюджету та впровадження прогресивних методів управління публічними інвестиціями.

У проєкті бюджету доходи зведеного бюджету прогнозуються в сумі 3,5 трлн грн, або 34% ВВП. Такий рівень немовби свідчить про скорочення доходів порівняно з їхніми показниками у 2024-му і 2025 роках. Але основними складовими цього скорочення є іноземні гранти (падіння з 88,7 млрд грн 2025 року до 43,2 млрд грн 2026-го) і власні надходження бюджетних установ (з 669,2 млрд грн до 88,4 млрд). Після вирахування із суми доходів цих двох компонентів отримаємо скоригований обсяг прогнозованих на 2026 рік доходів бюджету — 32,7% ВВП, що навіть перевищує їхній рівень у 2024-му і 2025 роках (див. рис. 1).

ZN.UA

Дефіцит державного бюджету 2026 року передбачається на рівні 18,4% ВВП, що є нижчим від планового дефіциту 2025-го (21,1% ВВП) і трохи вищим від фактичного 2024 року (17,6% ВВП). Дорожнеча внутрішніх позик змушує уряд задовольняти потреби у фінансуванні переважно за рахунок зовнішніх кредиторів. Так, валові зовнішні запозичення мають становити 20,6% ВВП, а внутрішні — 4,1% ВВП. При цьому нетто-фінансування з внутрішнього ринку буде від’ємним: на погашення ОВДП буде витрачено на 105 млрд грн більше, ніж залучено від їхнього розміщення.

Видатки зведеного бюджету України 2026 року прогнозуються на рівні 58,3% ВВП, що менше плану 2025-го (63% ВВП) і фактичного виконання 2024 року (64,6% ВВП). При цьому 57% плану видатків 2026 року закріплено за фінансуванням оборони, безпеки та охорони правопорядку. Видатки бюджету за мінусом цих функцій — 25,1% ВВП — майже відповідатимуть показникам 2024–2025 років (рис. 1). Тобто фінансування соціально-економічних програм бюджету відносно ВВП упродовж 2024-2026 років перебуватиме на сталому рівні.

На рис. 2 показано траєкторію видатків зведеного бюджету за функціями держави. Найбільша складова — видатки на оборону — в 2024–2025 роках фінансується на рівні близько 30% ВВП, а на 2026 рік передбачається їхнє зменшення до 26,2% ВВП. Однак у разі продовження бойових дій до кінця 2026 року слід очікувати внесення поправок до бюджету із збільшенням видатків на оборону, як це вже відбувалося в 2023–2025 роках. Видатки на громадський порядок і безпеку планується скоротити з 8,7% ВВП 2024 року до 7% ВВП 2026-го, але і ця цифра не є остаточною.

ZN.UA

Очікується, що видатки на економічну діяльність у 2025–2026 роках фінансуватимуться на рівні 3,3% ВВП, хоча у 2023-му і 2024 роках їхня величина була більшою. В рамках таких обсягів 0,6–0,8% ВВП припадатиме на дорожнє господарство. Обсяг планових видатків бюджету-2026 на підтримку і розвиток економіки Мінфін оцінює в 50,5 млрд грн, з яких 18 млрд — покриття різниці відсоткових ставок за програмою «Доступні кредити 5–7–9», 15,8 млрд — внесок до програми «єОселя», 4,9 млрд — фінансування грантів малому бізнесу, інвестнянь та індустріальних парків, 1,9 млрд грн — внесок до Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.

Знижуватимуться видатки бюджету на розвиток людського капіталу, що накладатиметься на дію нових програм у сферах освіти, медицини, соціального захисту. Видатки на соціальний захист і забезпечення у відносному вимірі мають скоротитися з 6,8% ВВП у 2024 році і 5,7% ВВП у 2025-му до 5,3% ВВП за планом на 2026 рік. Видатки на охорону здоров’я перебуватимуть на сталому рівні 3–3,1% ВВП. А прогнозовані видатки на освіту дещо зростуть: з 4,5% ВВП у 2024–2025 роках до 4,8% ВВП у 2026 році.

Новацією проєкту бюджету є індексація на 50% (з вересня 2026 року) зарплат педпрацівників шкіл, що потребуватиме 41,8 млрд грн додаткових асигнувань. Бюджетом передбачено також 5,1 млрд грн на підвищення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги. Також 14,4 млрд грн заплановано виділити на безкоштовне харчування у школах, а 10 млрд грн — на програму скринінгу здоров’я громадян.

Для підвищення рівня народжуваності уряд планує спрямувати 24,5 млрд грн на «заходи з демографічного розвитку». Зокрема, йдеться про таке:

  • збільшення розміру допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами незастрахованим (1,1 млрд грн додаткових видатків);
  • підвищення розміру одноразової виплати при народженні дитини до 50 тис. грн (6,8 млрд грн);
  • збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до 7 тис. грн на місяць (6,5 млрд грн);
  • запуск програми «єЯсла» по догляду за дитиною від одного року до трьох (8,9 млрд грн);
  • запровадження одноразової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» (1,2 млрд грн).

Видатки бюджету та донорів на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і громадян, житло яких зазнало пошкоджень, мають становити 71,8 млрд грн. Ця сума включає: 39,6 млрд грн — допомоги на проживання ВПО, 14 млрд — на житло для ВПО з окупованих територій, 4,4 млрд — покриття першого внеску ВПО за програмою «єОселя», 4 млрд — компенсація за пошкоджене і знищене житло в рамках «єВідновлення», 2,5 млрд — компенсація за знищене житло за програмою HOME, 2 млрд грн — соціальні послуги для ВПО в складних життєвих обставинах.

Підтримка ветеранів війни позиціонується як важливий пріоритет соціальної політики, хоча суми бюджетного фінансування відповідних програм є невеликими. Зокрема, планується спрямувати:

  • 5,7 млрд грн на забезпечення житлом ветеранів війни з інвалідністю I–II груп;
  • 3,6 млрд грн на реалізацію заходів допомоги ветеранам, членам їхніх сімей і родин загиблих;
  • 2,9 млрд грн на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб;
  • 1,1 млрд грн на створення ветеранських просторів;
  • 1 млрд грн на стоматологічні послуги ветеранам.

Видатки бюджету на обслуговування боргу в 2025–2026 роках плануються на рівні 5% ВВП, тоді як 2021-го вони становили 2,9% ВВП. Зовнішні кредитори у перший рік війни погодилися відтермінувати сплату відсотків за зовнішнім боргом, що зменшило суму відсоткових виплат у 2022–2026 роках.

Проєктом бюджету заплановано витратити 323 млрд грн на обслуговування внутрішнього боргу. Кратне збільшення державного боргу під час війни і високі ставки внутрішнього ринку стали основними причинами таких виплат. А високі ставки внутрішнього ринку є неминучим наслідком хронічно жорсткої монетарної політики Нацбанку і розміщення серед банків високодохідних депсертифікатів НБУ. За оцінками Мінфіну, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів 2026 року становитиме 17,1% річних, а для зовнішніх боргових інструментів — 5%.

Непродуктивні витрати державних коштів на виплату завищених відсотків за ОВДП і депсертифікатами НБУ звужують фіскальний простір для фінансування оборонних і соціально-гуманітарних видатків держави. А недостатній обсяг таких видатків погіршує результати військово-оборонних дій, збільшує людські втрати від війни та підриває засади економічної стійкості країни.

Проблемним аспектом проєкту бюджету є зростання видатків на державне управління з досягненням рівня 2% ВВП 2026 року. Це максимальний показник за останні роки: видатки за цим напрямом традиційно фінансувалися на рівні 1,7–1,8% ВВП. Під час тривалої війни фінансові апетити управлінських структур цивільної сфери стали надмірними. Про це говорять як обсяги їхніх кошторисів, так і показники заробітної плати: у серпні 2025 року у середньому для держслужбовців вона становила 61,6 тис. грн, а в середньому по економіці — 25,9 тис. грн.

При аналізі структури видатків бюджету за економічними категоріями простежується ще одна тривожна тенденція — звуження інвестиційного компонента. Так, капітальні видатки держбюджету зменшаться майже удвічі: з 4% ВВП у 2024–2025 роках до 2,1% ВВП 2026-го. Частку капітальних видатків у загальних видатках буде зменшено з 7% у 2024–2025 роках до 4,5% 2026 року (див. табл.). Падіння цієї частки супроводжуватиметься збільшенням частки витрат на оплату праці (з 23,8% у 2025 році до 26,3% у 2026-му), на обслуговування боргу (з 8,6 до 10,9%) і на субсидування підприємств (з 11,5 до 13,7%).

Структура видатків Державного бюджету за економічною класифікацією, % загальних видатків

Проєкт бюджету включає 109,3 млрд грн фінансування для 66 публічних інвестиційних проєктів у 11 секторах. При цьому із загального фонду бюджету має бути виділено 45,9 млрд грн. Основними сферами для інвестування будуть:

  • енергетика — 34,8 млрд грн;
  • транспорт — 23,3 млрд грн;
  • охорона здоров’я — 18,6 млрд грн;
  • освіта і наука — 15 млрд грн;
  • муніципальна інфраструктура та послуги — 8,8 млрд грн;
  • соціальна сфера — 5,7 млрд грн.

Частка капітальних видатків у держбюджеті має зменшитися 2026 року до 4,5%. Тож варто нагадати висновки МВФ, викладені в жовтневому випуску Фіскального монітора: упродовж 2010–2022 років середня частка публічних інвестицій у видатках становила 11% у розвинених країнах, 20% — у країнах з ринками, що формуються, і 32% — у країнах з низькими доходами.

Звичайно, реалії воєнної економіки формують специфічну структуру бюджетних видатків в Україні. Але, просумувавши частки капітальних видатків і нерозподілених видатків (здебільшого на придбання зброї), отримаємо їхню сумарну частку в 9,5%, яка є меншою від середньої частки інвестицій у всіх групах країн.

У світі публічні інвестиції вважаються потужним драйвером зростання і продуктивності економіки. Фахівці МВФ виявили такі основні канали впливу публічних інвестицій:

  • примноження фізичного капіталу (включаючи інфраструктуру) та людського капіталу економіки;
  • продукування нових знань та інновацій в економіці від досліджень державних установ;
  • створення умов і стимулів для підприємців займатися інноваційною діяльністю з розширенням виробничих можливостей і підвищенням продуктивності.

В Україні у складі видатків на оборону (2,7 трлн грн, або 26,2% ВВП у 2026 році) на фінансування розвитку, закупівлі, ремонту озброєння й військової техніки припадатиме 678 млрд грн, або 6,6% ВВП. Для порівняння: 2024 року фінансування цієї програми становило 12,9% ВВП, а 2025-го — 7,6% ВВП (див. рис. 3). Не виключено, що обсяг видатків за такою статтею 2026 року буде збільшено під час виконання бюджету. Проте нині планові видатки на закупівлю, ремонт і модернізацію зброї та техніки виглядають заниженими.

ZN.UA

Матеріально-технічне забезпечення ЗСУ не є задовільним упродовж усього часу великої війни і не відповідає масштабам збройної боротьби з агресором. Відомо, що на фронті не вистачає багатьох засобів, призначених для ураження ворога та захисту особового складу ЗСУ, а українські підприємства ОПК працюють на третину від наявних потужностей. Це є основною причиною людських втрат у Силах оборони і повзучої окупації України агресором.

Хоча, з іншого боку, слід відзначити збільшення до 5 млрд грн асигнувань для Фонду розвитку інновацій і включення 2,4 млрд грн із метою розвитку спеціальних технологій у сфері оборони. За рахунок цих коштів підтримуватиметься грантова програма Brave1 для впровадження нових оборонних технологій; проводитимуться тестування зразків робототехніки, безпілотних систем, закуповуватимуться нові зразки техніки для забезпечення випробувань і проведення досліджень.

При подальшому опрацюванні проєкту бюджету і його підготовці до другого читання слід максимально скоротити непріоритетні видатки з низьким ступенем ефективності, зменшити витрати на держуправління і обслуговування внутрішнього боргу, переглянути довгий перелік нових соціальних програм з урахуванням реалій війни на виснаження, а також збільшити компоненти матеріально-технічного забезпечення ЗСУ і публічних інвестицій у відновлення.

Джерело матеріала
loader
loader