/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8fe3d15ed95a67c307f3ae2a8fbe0744.jpg)
Президент Латвії поверне до парламенту закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції
Як передає Укрінформ, про це повідомила Delfi.
Латвійський президент також закликає передати рішення щодо Конвенції наступному складу Сейму. Наступні парламентські вибори у Латвії відбудуться восени 2026 року.
У листі до очільниці Сейму Дайзі Мієріні Рінкевичс зазначив, що після ухвалення закону про вихід зі Стамбульської конвенції парламентом в остаточному читанні залишились питання без відповіді, які Сейм законодавчо має повторно розглянути. Через це існує необхідність у проведенні повторного аналізу закону, додав він.
«Ратифікація і денонсація Конвенції під час одного скликання Сейму створює суперечливий сигнал як для латвійського суспільствуа так і міжнародних партнерів Латвії щодо її готовності сумлінно виконувати свої міжнародні зобов’язання. Така невизначеність і непередбачуваність дій держави недоречна в європейському правовому просторі», - наголосив Рінкевичс.
Він підкреслив, що важливо враховувати те, що у разі виходу із Конвенції Латвія стане першою країною-учасницею ЄС, яка вийде із міжнародної угоди із прав людини. Крім цього, слід оцінити сумісність таких дій із принципом лояльного співробітництва, закріпленим у Договорі про Європейський Союз, та з обов’язком держав-членів блоку допомагати один одному для досягнення цілей ЄС, зокрема рівності жінок і чоловіків, зазначив Рінкевичс.
Президент Латвії вважає, що рішення Сейму про вихід із Конвенції до закінчення терміну, встановленого самим парламентом, є ще одним суперечливим сигналом. Його визначили 9 жовтня у Декларації Сейму про запобігання та викорінення насильства щодо жінок та насильства у родині, згідно з якою Кабмін має розробити «Закон про запобігання та викорінення насильства щодо жінок дітей насильства у сім’ї а також насильства загалом».
Зазначається, що за таких обставин виникає розрив у комплексному правовому регулюванні питань викорінення насильства щодо жінок та насильства у родині, що суперечить аргументам про те, що запобігання та боротьба із насильством стосовно згаданих груп повністю забезпечується національними нормативними актами Латвії.
Період правового розриву - від моменту, коли не діятимуть матеріальні та процесуальні інструменти захисту від насильства, закріплені у Конвенції, до моменту розробки всеосяжного нормативного регулювання щонайменше порівнянного масштабу - створить «неприпустиму правову невизначеність», йдеться у матеріалі.
Президент зауважив, що немає сумнівів щодо того, що Сейм, за наявності певних обставин і підготовчих робіт, може ухвалити рішення про вихід із міжнародного договору у встановленому порядку.
«На жаль, доводиться констатувати, що необхідні підготовчі роботи не були виконані, щоб такий вихід був належним чином обґрунтований», – сказав Рінкевичс.
Повідомляється, що, згідно із Конституцією Латвії, президент більше не зможе повторно оскаржити закон, якщо Сейм його не змінить.
Як повідомляв Укрінформ, 30 жовтня латвійський парламентпісля 13-годинної сесії інтенсивних дебатів проголосував за вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на підтримку жінок, що стали жертвами насильства.
Фото: Valsts prezidenta kanceleja. Ilmārs Znotiņš

