"Лютувальник" є в гаражах багатьох чоловіків, але мало хто знає, що це
"Лютувальник" є в гаражах багатьох чоловіків, але мало хто знає, що це

"Лютувальник" є в гаражах багатьох чоловіків, але мало хто знає, що це

Лютувальник / © pexels.com

Більшість чоловіків мають у своєму гаражі або майстерні паяльник. Проте мало хто здогадується, що цей звичний інструмент колись мав і зовсім іншу назву — «лютувальник».

Про це інформує ресурс ukrainian.stackexchange.com.

До української технічної лексики чимало термінів прийшли з інших мов. Іноді один пристрій має кілька варіантів назв — частина з них приживається, інші зникають. Часто буває, що люди добре знають російську назву якогось приладу, а от українська — губиться у мовній пам’яті. Так сталося, наприклад, із «підшипником» чи низкою інших технічних речей, які можна побачити у шкільних майстернях.

Що таке паяльник і як його ще можна назвати?

Згідно з «Вікіпедією», паяльник — це простий ручний інструмент, який використовують для контактного нагріву об’єктів. Його головне призначення — лудіння поверхонь та з’єднання металевих деталей шляхом локального паяння.

Академічні словники минулого століття дають ще цікаві варіанти назви. У «Російсько-українському академічному словнику» 1924-1933 років (А. Кримський, С. Єфремов) і у словнику О. Ізюмова 1930 року можна знайти слова пая́ло, пая́льник, а також їхні українські відповідники — лютува́ло та лютува́льник.

У різних джерелах трапляються ще такі варіанти:

  • нажига́льник,

  • жига́ло,

  • опа́йщик,

  • лютовни́к.

А от у пізніших словниках — таких як «Словник української мови» в 11 томах чи УкрЛіт.ORG — ці старі варіанти вже зникають, залишаючи звичні для нас слова паяльник, паяльщик, паяльщиця.

У «Російсько-українському словнику технічної термінології» 1928 року (І. Шелудько, Т. Садовський) також фіксується лише сучасна форма — паяльник.

Цікаво, що старовинні назви могли означати не лише сам інструмент, а й майстра, який ним користувався. Для такого фахівця існували слова лютівник або лютар. Лінгвісти вважають, що ці варіанти збереглися у діалектах, особливо на Закарпатті.

До слова, акторка дубляжу та тренерка з усного мовлення Віка Хмельницька пояснила, як сказати українською «прімєрочна».

Опалення / © iStock

Читати публікацію повністю →

Розлив нафти у порту Туапсе

Читати публікацію повністю →

Серце / © Credits

Читати публікацію повністю →

Відстрочка від мобілізації. / © Міноборони України

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader